Мій син Олександр бувши успішним студентом потрапив по обміну навчатися до Німеччини. Він завжди старанно вчився, у всьому досягав успіхів. Після навчання залишився працювати в одній з фірм у тій країні. Додому він приїжджав лише один раз на рік.
Та ось уже два роки він не приїжджав, річ у тому, що він одружився. Невістку я свою бачила лише по відео зв’язку, до мене вони поки що не приїжджали. Син розповідає, що з Марі разом навчалися, сподобалися один одному одразу. Він її зве Марусею, а вона його Александер. Я рада за сина, все ж таки рівень життя та розвитку там значно вищий ніж у нас. Хоча й дуже сумую за єдиним сином, а як з’являться онуки взагалі не знаю як маю бути.
Саша розповідає, що все його влаштовує, він завжди захоплювався тим ритмом життя яким живуть за кордоном. Але є те, що його ніяк не влаштує його, не може він звикнути до місцевої кухні. Адже наш менталітет і звичаї різняться, в тому числі й кулінарні вподобання. Як жартує син, єдиний кулінарний рецепт, що у них сходиться – це бутерброди та десерти.
До того ж у них відсутній такий культ їжі як у нас. Люди там не надто хвилюються, якщо немає свіжоприготовленої їжі. Для них нормою є просто розігріти напівфабрикати, якими в них заповнені холодильники. Або при можливості та наявності вільного часу можуть замовити їжу з ресторану.
Та все ж синові хочеться рідних смаколиків. Коли він пропонує Марі приготувати щось домашнє, то єдине що вона може йому приготувати це бульйон, і то не часто. Для неї це дарма потрачений час. А про такі блюда як борщ чи домашні котлети вона навіть чути не хоче. Син жаліє, що сам не навчився готувати. Звичайно можна знайти там ресторан з нашою їжею, але смак не той. Та й продукти в них не такі, не той смак, не та обробка.
Останнім часом коли ми виходимо на зв’язок то Саша розпитує, що я готувала. Цього літа син з невісткою збираються до мене на цілий місяць приїхати. Мені як матері хочеться, щоб син харчувався як краще. Я вже знаю, що маю готувати на кожен день, щоб син відчув смак рідної їжі. А ще надіюсь, що невістка вподобає нашу кухню, та почне готувати.
