Хто тобі така потрібна?
Марічко, не фотографуй мене в профіль. Не треба, Наталя кинула роздратований погляд на фотографа з їхнього прес-центру. Навіщо ти звідти знімаєш?
Наталю Олександрівно, я всіх фотографую, зніяковіла Марічка, яка метушилась навколо круглого столу з почесними гостями та клацала фотоапаратом. Хочу, щоб усі потрапили на знімки.
Мене знімай тільки прямо і ось звідти. Зрозуміла? Будь ласка. Тільки прямо, з цієї точки. Дякую, різко вимовила Наталя. Колеги, повернімося до обговорення контракту.
Гості здивовано дивилися на Наталю Олександрівну, але ніхто нічого не сказав. Вона була керівником, і їй можна було все навіть давати вказівки фотографу під час укладання мільйонного контракту.
Марічка тепер прицілювалася уважніше, стежачи, щоб Наталя завжди дивилася в обєктив і ні в якому разі не потрапляла в кадр збоку. Про це їй давно казали колеги, але вона забула і от отримала нагальну вказівку. Хоча чесно не розуміла, що поганого в тих фото в профіль. Адже все ж було добре.
Але для Наталі Олександрівни не існувало «добре» чи «нормально». Все має бути ідеальним. Так їй завжди казала мама:
Наталко, ти маєш бути ідеальною. Ідеальною для чоловіка, дітей, колег і для цього світу. На тебе люди мають дивитися й казати: вона досконала.
Мамо, я дуже стараюся бути такою.
Знаю, доню. Ти стараєшся, але недостатньо. Ти пішла до школи в погано випрасуваній блузці. Невже так можна? Чому не випрасувала, як я казала?
Я прасувала, але все одно залишилися складки. Я думала, це непомітно, понуро опустила голову Наталка.
Якщо блузка добре випрасувана ніхто не помітить. Якщо погано помітять усі. Памятай це.
Добре, мамо, Наталка всмикнула носом. Їй було так болісно і страшно розчарувати маму.
І не три свій ніс, Наталко. Він у тебе й так великий. А коли ревеш займає пів обличчя. Ото вродилася… І ще ця горбинка. Коли у вас фотографування для шкільного альбому?
У вівторок.
Ось будь ласка, потренуйся перед дзеркалом, як сісти й дивитися в обєктив, щоб ніс не здавався таким великим.
Добре, я спробую.
Дивися прямо і трохи нахили голову. Так буде краще. Ну ж бо, зараз же спробуй. Ось так, так, так.
Наталка, з очима, повними сліз, повертала голову перед дзеркалом, але ніс із горбинкою при будь-якому ракурсі їй видавався величезним. Хоча, якби мама не нагадувала про нього так часто, може, вона б його й не помічала.
Під час таких розмов мама часто повторювала: «Не будеш ідеальною заміж тебе не візьмуть. Так і залишишся сама на все життя».
Ось цього Наталка боялася найбільше. І працювала над собою, щоб стати тією самою ідеальною жінкою. Тіло, схильне до повноти, виснажувала дієтами та пробіжками. Жодних пиріжків, морозива чи піци. Лиш ненависна гречка, куряча грудка, салат із зелених овочів і чай. Вона прагнула бути ідеальною в навчанні, зубрила все від корочки до корочки. Адже гідному чоловікові не потрібна товста й дурна. Тому вона має бути гарною, розумною, освіченою та з хорошою зарплатою. Кому потрібна утриманка?
Наталя закінчила економічний факультет, потім курси маркетингу й постійно підвищувала кваліфікацію. Вона знала дві мови, розумілася не лише на правильному харчуванні, а й на мистецтві, літературі, живописі. Прагнула бути ідеальним фахівцем і ідеальною дружиною.
Зі Славком вона познайомилася після університету. Він був хороший, вона ідеальна: висока, струнка, підтягнута, ідеальний манікюр, зачіска укладена волосинка до волосинки, випрасувана сорочка, строгі брюки зі стрілками, стильні прикраси. А ще Наталя чудово готувала, адже знала: шлях до серця чоловіка лежить через шлунок.
Славко був із звичайної родини, без особливих здібностей і перспектив. Працював юристом, займався нудними документами й зір із неба не збирав. Але гарний: високий блондин із блакитними очима й тонкими музичними пальцями. Поряд із ідеальною жінкою має бути ідеальний чоловік, правда? Він звернув на неї увагу, і Наталка, яка боялася залишитися сама, одразу взяла його в оборону. А Славко, у принципі, й не заперечував: дружина працювала, тримала будинок у чистоті, добре готувала й прекрасно доглядала за чоловіком. Він завжди був нагодований, носив випрасуваний одяг і ідеально вичищені черевики. Разом вони нагадували кадр із серіалу про щасливу сімю.
Через два роки після весілля в Наталі й Славка народився син. Тут Наталя тепер усе взяла у свої руки. Вона навіть купила книжку: «Як виховати ідеальну дитину» і робила все строго за нею. Складала раціон, купувала розвиваючі іграшки, підбирала модний одяг і найдорожчі речі для дитини не дай Боже, люди подумають, що в них немає грошей на дитину!
Для Наталі було неймовір
