Чоловік на півставки
Чудово. Зробив дружині ляльку і під мамину спідницю? Ні, синку, так не вийде. Я тебе ховати не буду.
Та яке тут ховання? Я ж не назавжди… Просто перепочити хочу, розумієш? Там вона кричить, плаче, потім вибачається, знову кричить… У мене нерви на межі, що вже навіть чуже дихання дратує!
Відпочинеш на тому світі, проказала Тетяна, рішуче крокнувши вперед. Одружився терпи. Це тобі не табір, а сім’я. Чи думав, що все життя по клубах бігатимете й кіно дивитися?
Максим відвів погляд і розгублено знизав плечима. Він хотів щось сказати, але слів не знайшов. Син поставив сумку на підлогу, ніби все одно збирався прорватися до матері, попри її обурення.
Тетяна миттю нахилилася вперед.
Ні! Ніяких ночівель. Ніяких вечерь. Не підеш сам викличу поліцію. Серйозно. Оце так, устав він…
Максим завжди так поводився. Дивився боязко й провинувато, але в очах миготіли іскорки образи.
…Син з дитинства був майстром ухиляння. Поки старший брат працював на городі, Максим скаржився на живіт і лежав у ліжку з температурою. Тетяна бігала з ним по лікарях, доки не зрозуміла, що її молодший просто дуже артистичний і хитрий.
Одного разу, коли син знову «захворів» перед контрольною, вона просто витягла його за комір із ліжка. Він нив, скаржився й сумував, але йому довелося піти.
Ось помру прямо там будеш знати… ображено бурмотів він, сопучи носом. Ольга Петрівна тебе сваритиме за те, що мене хворого до школи відправила. Тебе, а не мене.
Тетяна сміялася, хоча вже тоді розуміла це не смішно. Максим міг півдня збирати конструктор і будувати замки, але прибрати за собою тарілку для нього було трагедією всесвітнього масштабу. Домашнє завдання робив лише після крику. За будь-якої проблеми біг до мами з очима нещасного цуценяти.
І хоч Тетяна намагалася це припинити, звичка звалювати відповідальність нікуди не поділася.
У Олени, дружини Максима, був непростий характер. Спочатку вона була лагідною, ніжною й уважною. Майже в рот дивилася.
Вона мені кілька разів навіть каву до ліжка приносила. Мам, ось таку дружину я й хотів, ділився син із Тетяною.
Але її такими трюками не провести. Вона добре розуміла, що на початку стосунків кожен намагається показати себе з найкращого боку. До того ж Олені був усього двадцять один рік. Майже ніякого досвіду, зате бажання всім догодити хоча відбавляй.
Досить було одного святкового обіду, щоб Тетяна відчула: за маскою слухняної дівчинки ховається маленький вулкан. Коли Максим попросив принести виделку замість ложки, Олена підвелася, але роздратовано гучно зітхнула. Коли він жартома назвав її капризулею, вона усміхнулася, але мимоволі підвела брову.
Коли небога Тетяни необачно відгукнулася про салат, Олена різко встала зі столу, стиснувши губи.
Ой, мамі забула подзвонити! сказала вона і пішла на кухню.
Тетяні здалося, що нікому вона так і не подзвонила. На кухні стояла тиша.
Ти б із нею обережніше, синку. Впевнений, що це твоє? тихо запитала вона, коли Олена пішла. Не найгірша дівчина, тобі саме така й потрібна, щоб ганяла, але…
«Але ти не розумієш, на що підписуєшся», подумала Тетяна, хоча вголос цього не сказала.
Мам, у нас усе добре. Ти занадто сувора до неї. Вона буває емоційною, але ж це не проблема, відмахнувся Максим.
Не проблема… Для Тетяни це справді не було проблемою. Вона навіть бачила в цьому плюси. Так, Олена з характером, але зате пробивна й самостійна. Свого завжди домагатиметься. І Максиму розм’якшати не дасть.
Але чи готовий до цього Максим? Як показало життя ні, не готовий.
За півроку після весілля Олена й Максим прийшли до Тетяни з тістечком і широкими посмішками.
Мам, скоро станеш бабусею!
Тетяна ледь не поперхнулася. У неї перехопило горло, а руки миттю спітніли. Вона поправила окуляри й уважно подивилася на молодих. Ті сяяли, ніби виграли джекпот.
Ви що? вирвалося в Тетяни. Ще й року разом не прожили, а вже діти?
Максим здивовано підняв брови: не чекав такої реакції. Олена опустила очі й насупилася. Було ясно переконувати їх марно.
А що такого? Ми ж чоловік і дружина, у нас сім’я, промимрив Максим.
Тетяна важко зітхнула. Та ці двоє самі ще діти! Куди їм ще й третю? Вони й гадки не мають, що таке засинати від втоми під душем. Але пропонувати альтернативи вона не стала. Ще виявиться винною. Якщо вже сталось нехай.
«Від мене все одно нічого не залежить», думала вона. Але Тетяна помилилася. Долею кермо раптом опинилося в її руках.
Як це сталося? Поступово. Все почалося з ніжної звички. Максим став заїжджати до матері на
