Ніколи не думала, що Володя зможе так зі мною вчинити. За цей час він навіть не приїхав провідати доньку. Як поїхав тоді у своє рідне місто, так ми більше не бачились і не чулись. А я продовжую плекати в собі надії, що чоловік ще одумається і повернеться до нас.

Коли я народила дитину, то відчула, що між нами з чоловіком стала постала якась стіна. А коли маленькій виповнилося півтора місяця, то Вова й взагалі вирішив піти із сім’ї. І обґрунтував це тим, що ніколи мене не кохав. Все це було лише мимовільним захопленням.

З дня нашого розриву минуло трохи більше року, а я досі не можу звикнути до думки, що ось так все склалося у моєму житті. Ніколи не думала, що Володя зможе так зі мною вчинити.

За цей час він навіть не приїхав провідати доньку. Як поїхав тоді у своє рідне місто, так ми більше не бачились і не чулись. А я продовжую плекати в собі надії, що чоловік ще одумається і повернеться до нас. Ото наївна дурепа, подумаєте ви. І я так думаю, але нічого з собою зробити не можу. Все ж таки нас поєднує таке насичене минуле і спільна дитина.

Останнім часом від суму я почала надзвонювати Вові. Так хочеться розповісти новини про своє життя, життя донечки. Він же навіть не бачив перші кроки нашої Амінки, не чув її перше слово. Але холодний розсуд дає мені зрозуміти, що це все йому непотрібне та чуже.

Так, Володимир допомагає нам фінансово, виплачує чесно всі аліменти. Але хотілося б і якогось гарного людського ставлення, окрім сухих виконань обов’язків. Думки з’їдають мене зсередини і не дають спати ночами. Колишній чоловік з’являється майже у всіх моїх сновидіннях. Останній часом помітила страшну річ: зриваюсь на доньку через власні переживання. А потім мучуся і картаю себе за це.

В моїй пам’яті назавжди відкладуться ті щасливі миті разом з Вовою. Наше знайомство, довгі роки зустрічань, романтична пропозиція руки і серця, весілля, тест із двома смужками, народження найдорожчої мені людинки. У нас все було чудово, тож найнеочікуванішим було на той момент це зізнання. Ми ж ніколи навіть не сварилися серйозно. Можливо, і справді не було ніякого кохання?

Моя подруга часто насмішкувато говорить, що він все ж таки колись до мене повернеться і скаже, що той розрив був помилкою. Всі ці роки він страждав, шукав кращу за мене, але так і не зміг знайти.

А я і справді вірю, що такий день колись настане.

Оцініть статтю
Дюшес
Ніколи не думала, що Володя зможе так зі мною вчинити. За цей час він навіть не приїхав провідати доньку. Як поїхав тоді у своє рідне місто, так ми більше не бачились і не чулись. А я продовжую плекати в собі надії, що чоловік ще одумається і повернеться до нас.