Всі діти підлітки чекають своїх 16-ти років, аби подорослішати, перейти в якийсь новий етап життя, відчути справжній «кайф» від молодості, а я в першу чергу чекаю цього дня, аби змінити своє жахливе ім’я, що дала мені при народженні матір.
У нашій сім’ї я наймолодша. В мене є аж три старших братика. А от, коли всі дізналися, що скоро народиться донечка, були невимовно щасливі. В честь мого народження було придумано навіть особливі святкування.
Спочатку родичі довго думали-гадали над моїм іменем. Перебирали сотні варіантів і зупинилися над варіантом Вероніка, а скорочено називали б мене Ніка. Навіть в животику мені сподобалося це ім’я. Гарно звучить і є багато форм. Та от перед пологами все змінилося на 180 градусів.
Мама в пологовому стала читати якийсь відомий роман і так захопилася ним, що передумала і захотіла дати мені ім’я Глафіра. Всі родичі намагалися переконати маму не робити цього, але це все було марно. Вона й так вперта, а в період вагітності так взагалі.
Для мене моє ім’я як окремий комплекс. Здавалося, усі не хочуть говорити зі мною через моє ім’я.
У дитячому садку як мене тільки не називали інші діти. Важко ж запам’ятати таке незнайоме ім’я, коли навкруги одні Алінки, Катеринки, Іринки.
У школі через своє ім’я я страждала найбільше. Всі придумували мені клички і знущалися, як тільки могли. Я плакала після кожного учбового дня. Як це все набридало, тим більше в підлітковому віці, коли всі емоції загостреніші вдвічі.
Тож я довго вмовляла своїх батьків поміняти ім’я і якомога швидше. Та ніхто не зважав на це. Мовляв, я скоро сама зрозумію, яке гарне це ім’я, а однокласникам набридне знущатися.
Тепер я пишу цю розповідь для всіх, хто планує народжувати дітей. Ніколи не вибирайте дивних імен своїм новонародженим. Це може зіпсувати їм все життя. Знаю, про що кажу з власного досвіду.
