Ніколи не заводьте справу з квартирантами. Мені після того було бридко навіть заходити всередину. Й це у квартирі моєї мами. Як після такого довіряти людям.

Від мами мені дісталася двокімнатна квартира. Місто в нас студентське. Кілька вищих навчальних закладів, коледжі, технікуми. Молоді з інших міст вистачає. Ось моя подруга й порадила мені пустити туди квартирантів. Хай за комунальні послуги платять та ще і якихось пару гривень можна відкласти. А я наївна розвісила вуха й погодилася.

Її дочка допомогла мені написати в Інтернеті оголошення. В той самий день до мене почали безперестанно телефонувати. Дуже багато було рієлторів, які пропонували свої послуги. Налетіли наче зграя хижих птахів на бідну жертву. Та за кілька днів я домовилася з однією парою. Хлопець та дівчина. Неодружені, але сказали, що давно зустрічаються й скоро планують побратися. Я розчулилася. Згадала свою молодість з чоловіком. Коли ми жили від комуналки до комуналки аж поки не отримали власну квартиру.

Разом з ними я поїхала показати їм квартиру. Старенька п’ятиповерхова будівля. У квартирі дві кімнати, колонка для гарячої води. Ремонт давно не робили, проте було доволі затишно. Меблі я не забирала. Все залишилося як було при моїй бабці. Навіть посуд не чіпала. Молодятам сподобалася квартира. Одразу запропонували дати гроші за перший місяць. Я б можливо ще подумала трохи, але коли вони дістали готівку, то забулася про все на світі. Друга пенсія за квартиру, яка б могла стояти пустою.

Так вони й почали там мешкати. Раз на місяць я отримувала від них гроші на картку та показники лічильників й фотографії квитанції. Все було добре. Принаймні я так гадала. Через чотири місяці до мене приїхала поліція. Запросили до відділку для пояснень. Мені стало лячно. Що та з ким могло статися. Одразу подумала за сина, який мешкав з сім’єю в іншому місті. Та все було інакше.

Виявилося, що тієї ночі поліція провела спец. операцію в моїй квартирі. Ті хлопець й дівчина влаштували там фактично  б _opдeль.  Якби не сусіди, які почали скаржитися до управління будинку й до поліції, вони б й далі там робили свою справу. Я була шокована. А здавалися такими порядними. Поліція розуміла, що я не винна. Взяли свідчення про те, як я здала квартиру, сказали бути обережною та попросили зачекати з квартирою поки йшло слідство.

А мені після того було бридко навіть заходити всередину. Як уявлю собі чим там займалися. Й це у квартирі моєї мами. Як після такого довіряти людям.

Оцініть статтю
Дюшес
Ніколи не заводьте справу з квартирантами. Мені після того було бридко навіть заходити всередину. Й це у квартирі моєї мами. Як після такого довіряти людям.
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.