Ольга Бошкович дізналась про те, що стане матір’ю у 17 років. Вона була зачудована й рада такій новині, адже думала, що її коханий також зрадіє звістці про малюка, але він виявився зовсім іншою людиною й втік з міста та більше не повертався у село. Дівчина опинилась на самоті з великою відповідальністю.
Це було ще у ті часи, коли народження дитини поза шлюбом вважалось великим гріхом, тому окрім самотнього життя, Ольга витримувала у свій бік багато насмішок від односельців.
Родичі намагалися «урозумити» дівчину й змусити її зробити аборт, але все було даремно.
Вагітність й пологи, на фоні постійного стресу, проходили дуже важко. Й це стало однією з причин того, що хлопчик народився з ДЦП й повністю нерухомими однією ногою та рукою. Мама довго плакала й не могла змиритися з тим, що її син зіштовхнувся з таким.
Рідні виділили матері з сином окрему кімнату. Вона була досить маленька, але з зусиллями мами її вдалось зробити затишною.
Предраг, саме так назвала сина Ольга, у свої 6 років почав відвідувати звичайну школу, щоб здобути освіту. Проте через фізичну обмеженість рухів, мама носила на спині його до школи й забирала звідти.
З часом про дорослого хлопця, якого мама носить на спині до школи, дізналась влада району й запропонували жінці інвалідний візок, але вони від нього відмовилися, мовляв, їм так краще й зручніше.
Хоча й у Предрага одна рука не функціонує, та другою він виробляє різноманітні вироби з дерева, зокрема тварин, яких дарує своїм родичам та близьким, чим приносить їм радість та задоволення.
Зараз Ользі 77 років, а її сину – 60 і не дивлячись на такий вік жінка продовжує переносити свого сина на спині й єдиним її страхом зараз є те, що буде з її сином, якщо її раптом не стане.
Як вам така історія героїчної мами?
