Ми з друзями постійно жартуємо:
“Якщо жінка заробляє менш як 10 000 гривень, то з нею можна лише зустрічатися, використовуючи її ресурси, але якщо жінка заробляє більш як 30 000 гривень, то таку відразу потрібно тягнути в РАЦС“.
Як відомо, в кожному жарті є часточка правди та я обирав собі жінку з високим доходом, дарма, що Лариса понад як на 10 років від мене старша, зате вона заробляє більше, ніж достатньо.
Такий собі рівноцінний обмін: я їй свою молодість та енергію, а вона мені гроші.
Та нещодавно в моєму житті з’явилася моя колишня дівчина. Ми з Кароліною зустрічалися ще в школі, а зараз вона знову хоче відновити наші стосунки. Я їй відмовив, а Кароліна наче не чує:
– Я ж тебе кохаю. А це цінніше за гроші.
– Ну а що далі? Мені йти на роботу та нас забезпечувати? Ти заробляєш недостатньо, батьки твої не багатії. От навіщо мені наречена, яка навіть автомобіль для мене придбати не може?
– Ну а що? Краще зустрічатися з дорослою тіткою за гроші? Вона ж стара!
– Не стара, а зріла. Мене все влаштовує. Я живу наче в Бога за пазухою, а коли одружуся, то ще краще заживу. Та й таку жінку мені немає до кого ревнувати. А з тобою у нас яке майбутнє? Жити на орендованій квартирі та їсти напівфабрикати?
– Якщо є кохання, то й спосіб заробити теж знайдеться, хіба не так?
– Не так, я не збираюся працювати якимось там вантажником чи охоронцем, щоб заробити на прожиття. У нас було кохання ще в школі, а зараз наші шляхи розійшлися, чуєш, Кароліна. Забудь мене та не шукай зі мною зустрічі. Я й тобі раджу знайти собі якогось перспективного та багатого чоловіка, хай забезпечить тебе усім необхідним. Ти молода, красива, матимеш успіх серед багатих чоловіків. Хочеш, можу тебе з кимось познайомити?
Кароліна нічого не відповіла, а просто почала заливатися сльозами, розвернулася і пішла.
Ну що ж не хоче – як хоче. Я запропонував.
Я пішов готуватися до побачення з Ларисою, потрібно мати закоханий вигляд та сказати ті слова, які вона хоче почути. Сьогодні хочу зробити їй пропозицію стати моєю дружиною. Знаю, що вона на неї чекає з великим нетерпінням.
Зробимо весілля за її гроші, а потім я переконаю віддати мені частку в бізнесі, щоб мати подушку безпеки.
Ато хтозна чи не прибере Ларису до рук якийсь молодий чоловік більш повороткий, ніж я.
Потрібно поспішати, а то я вже завтра маю платити за оренду житла. Власник квартири погрожував викинути мене на вулицю якщо я ще хоча б тиждень заборгую.
Про що тільки думає Кароліна. Та якби я був на її місці, то давно вже обкрутив би якогось багатія, а їй, бачте, кохання подавай.
