Одного разу так вийшло, що ми до моєї свекрухи в гості приїхали, а до неї якраз сестра її двоюрідна, яка дуже далеко жила, приїхала теж в гості. Тьотя Валя приїхала на таксі й з великими сумками, в яких були гостинці та подарунки для всіх. Після обіду тітка Валя стала розбирати сумки і дарувати всім подарунки. Вона привезла дві трилітрові банки меду. Свекруха їх відразу ж заховала. Поки свекруха ховала мед, тітка Валя простягнула мені велику коробку з подарунками для всієї моєї сім’ї.
– Ой, а що ти тут знову за подарунки роздаєш?
Свекруха якось дуже дивно подивилася на коробку в моїх руках. Було видно, що їй не терпиться дізнатися: а що ж там лежить? Тьотя Валя дістала ще один пакет і сказала:
– А це для моєї племінниці Іринки. –Передай потім.
– Валя, а ти нічого не переплутала? – запитала свекруха, дивлячись на велику коробку в моїх руках.
– Ні, я нічого не переплутала. Я завжди знаю, що я роблю.
Потім тітка Валя витягла з сумки великий і дуже красиву пухову хустку.
– А це тобі, сестро!
– Ой, яка краса! Красно дякую!
Потім ми вирішили чайку попити. Я пішла у веранду принести баночку полуничного варення. Коли тітка Валя і свекруха сіли за стіл пити чай, то я пішла подивитися в кімнату: що ж нам подарували. Я відразу ж зрозуміла, що хтось уже встиг це зробити до мене. У будинку нас було тільки троє: свекруха, тітка Валя і я. Мені відразу ж ясно стало, що це свекруха не втерпіла і залізла в чужі подарунки. Коли вона тільки встигла? У коробці лежали, як попало, красиві дитячі шкарпетки, хустку для мене, конструктор для нашого сина і туалетну вода для мого чоловіка. Мені все дуже сподобалось. Я подумала: що тітка Валя — дуже щедра, треба їй обов’язково щось теж буде подарувати.
Коли я вийшла з кімнати, то почула, як свекруха каже:
– Ого, який в тебе товстий ланцюжок на шиї. Він напевно, дуже дорого коштує? А перстень який! Він же просто величезний! Я уявляю собі, скільки грошей витратила!
Тьотя Валя спробувала пояснити моїй свекрусі, що вона все це купила на розпродажі. Потім свекруха відвела тітку Валю помитися з дороги в лазні. Чоловік привів наших дітей з лазні, і ми сіли пити чай. Тут в кімнату вбігає свекруха і простягає мені кільце тітки Валі:
– Не бачу: проба є чи ні? А ну, ти подивися!
– Ні, проби я не бачу. Але дуже схоже на золото!
– Так я і думала! Так я і знала! Хвалиться вона переді мною своїми цяцьками! А вони фальшиві! – сказала свекруха і помчала в кімнату. З кухні мені було видно, що свекруха стала лазити по сумці своєї сестри. Коли вона побачила, що я все бачу, то прибігла до мене і сказала:
– Так це ж моя сестра! Вона мені як рідна! Вона в моєму будинку, значить, я можу робити все, що захочу. Адже я тут господиня.
Хвилин через десять я почула, як свекруха комусь говорить через телефон:
– Ні, ну ти уявляєш, що Валька творить? Купила собі підробок і каже, що це все справжнє золото! Будує з себе багату.
Увечері ми з чоловіком зібралися їхати додому. Свекруха простягнула мені маленьку баночку меду.
– Будеш дітям в чай класти. Коля, а це сестрі завезеш! – сказала свекруха і простягнула пакет моєму чоловікові.
Коля взяв та й заглянув в пакет. А там стояла трилітрова банка з медом. Свекрусі стало незручно, ось вона і каже:
– В Іринки діти хворіють часто! Та і їй самій треба маски робити, а то волосся випадає. Та й взагалі вони — великі ласуни!
Мені все стало зрозуміло. Коли ми їхали з чоловіком і дітьми додому, то я запитала у чоловіка:
– А у твоєї мами є звичка лазити по чужих сумках?
– Так, на жаль, є!
