Марія з чоловіком живуть уже понад двадцять років. Єдиний син навчається в інституті, живе окремо від батьків. Іван часто їздить у відрядження. Ось і сьогодні Марія одна, чоловік приїде через три дні. З того часу, як Антон переїхав жити окремо від батьків, у жінки появилося більше вільного часу. Увечері вона може посидіти в інтернеті, читати щось цікаве, чи подивитися фільм. Адже наразі сумно одній в пустій квартирі.
Раніше чоловік не їздив у відрядження, працював на місці. Зарплата невелика, як і в Марії. Тому доводилося на всьому економити, тягнутися від зарплати до зарплати. Коли Івану запропонували роботу, де більше робочого часу знаходитиметься у відрядженні, погодився. Адже і платити пообіцяли в рази більше. Так що на сьогодні Марія може дозволити собі купити сукню собі, яка сподобалася, чи посидіти в кафе з чашечкою кави.
Продивляючись новинки в інтернеті, надибала форум, де жінки діляться своїми відносинами з чоловіками. Зацікавилася. Стала прочитувати, навіть сама запитання ставити. В основному говорили про те, як потрібно поставити чоловіка на місце. Щоб не применшив роль жінки в сімейному побуті. А й дійсно, задумалася Марія. Адже Іван давно вже ставиться до неї, як до меблів. Є у квартирі, добре, не помічає, що вона крутиться, миє прибирає готує.
Давно вже не допомагає чоловік. І додому не поспішає. Мабуть, завів собі коханку на стороні, а дружина нехай чекає. Вирішила, як приїде додому, поставить його на місце. Щоб приділяв увагу їй, а не подай, прими. Навіть посуд після себе розучився мити. На тому пішла спати. Назавтра іще поспілкується з жінками. Цікаво ж як.
Коли повернувся Іван додому, дружина зустріла його похмурим поглядом.
– А ну розповідай, – почала Марія, – з ким ти там проводиш час. Я тут сиджу чекаю, а тебе все немає. Віднині розповідатимеш все, де як і з ким. Інакше розлучуся з тобою.
– Ти що, з глузду з’їхала? Чи тебе ґедзь покусав. Чого ти хочеш?
– Я хочу, щоб ти мені чесно зізнався з ким зраджуєш. Не марно їздиш так часто у відрядження.
– Ну ти й дурна стала, Маріє. Як раніше цього не помічав, адже двадцять років разом.
Говорячи це, чоловік назад у валізу вкидав свої речі.
– Іди, іди, назад проситимешся, не прийму. – Кричала вслід Івану дружина.
Коли залишилася одна, швиденько до планшета. Зайшла на форум. Написала, що зробила, як вчили, а чоловік пішов від неї. Жили до цього добре, а наразі залишилася сама. Довго ніхто не відповідав. Нарешті одна написала «а своїм розумом чому не живеш? Ми пишемо, що думаєм. А в житті все по другому». Ось так, думала Марія, ще й винувата залишилася. І чому читала цей форум. Нічого хорошого з їхньої писанини не вийшло. Родину втратила. А виходить сама винна.
Як сину сказати про таке? І де Іван ночує. Як повернути його назад. А наступного дня прийшло повідомлення від чоловіка, він пише, що подав на розлучення. Чи зможе Марія повернути чоловіка, вона й сама вже не впевнена. Дійсно, потрібно жити своїм умом.
