Ми маємо одного єдиного сина Марка. З чоловіком обоє працюємо викладачами в Університеті, син не пішов нашими стопами. Обрав інший фах, але має також вищу освіту, вже влаштувався на хорошу перспективну роботу. Живе син окремо, йому в спадок від моєї мами перейшла двокімнатна квартира. Ми мріяли, що син знайде хорошу дружину й у них буде хороша сім’я.
І ось минулого року Марк привів до нас свою наречену Лілю. Дівчина була скромною та ввічливою. Але мені не дуже сподобався той факт, що Ліля не мала освіти, лише одинадцять класів. Дівчина була з села, найстаршою у родині, крім неї у батьків, ще троє діток. От вона й приїхала до міста, щоб заробляти гроші. Зараз влаштувалася в магазин флористики, де й познайомилася з Марком. До різниці у віці, ще й соціальний аспект додався. Не приховуватиму, що після знайомства, провела розмову з сином, розповіла про свої сумніви одразу. Адже вони виросли в різних світах з різним світосприйняттям, з різними традиціями. Марк сказав, що я живу міщанськими законами, а зараз люди кохають один одного не зважаючи на статус. Ну що ж я відступила.
Та коли син сказав, що батьки нашої майбутньої невістки приїхали у місто й він їх запросив до нас, я чекала якогось сюрпризу. «Ого, професура живе! А ще кажуть, що зарплати малі, мабуть, студентів оббираєте.» це перше, що сказала Лілина мама, переступивши поріг нашої квартири. Хоча у нас звичайна квартира, з косметичним ремонтом. А далі було не краще, Галина Іванівна, моя майбутня сваха говорила без кінця. І про те, що ми маємо весілля справити, бо вони не потягнуть, і про те, що на стіл накрили як в ресторані, бо хочемо «випендритися». І багато ще чого, а після завжди додавала фразу: «Ну ви вже вибачайте, ми люди з села, прості, що думаємо те й говоримо». Але хіба ж це оправдовує таку поведінку. Після того як вони поїхали, я сказала Марку, щоб задумався, бо з цими людьми він має часто зустрічатися. Син запевнив, що вони з Лілею зможуть вибудувати межі дозволеного.
Після весілля син з невісткою жили в його квартирі, зізнаюся Ліля підкорила мене. Дівчина виявилася розумницею, знайшла спільну мову з усіма членами нашої сім’ї, та друзями Марка. А от її мама нас шокувала кожним приїздом. Одразу як Ліля переїхала до Марка, до мене зателефонувала сваха: «А що це таке, вам три кімнати, а дітям дві? А діти з’являться, тож тісно буде.» і звичайно додала свою знамениту фразу, що вона з села, то ображатися мені не варто.
Що вихідних вона приїздить провідати доньку, я в ці дні до них не ходжу. Сваха одразу вмикає режим господині, хоче поли миє, хоче в морозилці ревізію проводить. Навіть може в шафі білизну перебрати, що особисто для мене не припустимо. При цьому постійно критикуючи Марка і Лілю, що вони без пуття. А цих вихідних вона побила свої рекорди, заявила, що як у них з’являться діти, то вона переїде до них, щоб показати як потрібно бавити. Це розповіли мені син з невісткою, навіть питали як делікатно відповідати, щоб вона перестала їх повчати.
Що їм порадити я не знаю, та й чи варто? Інколи я навіть жалкую, що виховала сина таким правильним. Син мені зізнався, що не може знаходитися у квартирі, коли мама дружини в них, але він дуже кохає Лілю, тому й терпить. Та й Ліля хороша людина, чому через матір має руйнуватися її життя.
Можливо хто був у такій ситуації?
