Про свого онука ми дізналися із стрічки новин в інтернеті. Подумати тільки. Це ж треба таке.
Того вечора ми з чоловіком просто сиділи у вітальні і займалися своїми справами. Я почала гортати стрічку новин в одній із соціальних мереж і побачила дивне оголошення.
Сам зміст його я прочитала дещо пізніше. Мене вразило фото, яке було до нього прикріплене.
На фото був зображений хлопчик місяців десяти. У нього була гетерохронія, тобто очі різного забарвлення і маленьке родиме п’ятно. Саме це п’ятно і змусило мене не прогорнути далі.
На правій щічці у нього була плямка у вигляді кленового листочка. Дивним чином, у родині мого чоловіка по чоловічій лінії передається цей знак.
Він є і в чоловіка, і в його брата, і в їхнього батька, і навіть у наших двох синів. А от у дочки нашої – нема.
Далі я почала читати оголошення. Там йшлося, що потрібна рідкісна група крові для переливання дитині. Так, як мама має іншу групу крові – вона не підходить, а батька ніхто не знає. Мама хлопчика виявилася жертвою зґвалтування у нічному клубі.
а мій молодший син така шибайголова, що я і сумнівів не мала, що батько цього хлопчика саме він.
Я пішла до холодильника і накапала собі і чоловіку серцевих крапель. Після того, як ми обоє їх прийняли – я показала це оголошення чоловіку.
Ми не знали що нам робити. За кілька хвилин додому повернувся і сам винуватець. Ми показали фото хлопчика і йому. Син спочатку відмовлявся хоч щось сказати, а тоді зізнався.
Так, нам було не просто, адже нашого сина могли притягнути до відповідальності за зґвалтування. Але з іншої сторони – на кону було здоров’я і життя маленького хлопчика, нашого рідного онука.
Наступного дня ми зателефонували мамі дитини і сказали, що хочемо зустрітися.
Вона лише глянула на мого сина і чоловіка і все зрозуміла.
Подавати заяву до поліції на мого сина, – вона не стала. А чоловік і син здали кров, бо вони мали таку ж групу для дитини.
До речі, мого онука звати Кирило. Він дуже розумний і милий.
Син після того, як взяв його на руки наче змінився. Він почав намагатися вибачитися і побудувати стосунки із мамою свого сина.
Щодня приходив вгості до дитини і дарував своє тепло.
Дякуючи Богу, дівчина була добра і розумна. Вона не стала заперечувати щодо нашої присутності в їхньому житті.
І з сином нашим у них почалися стосунки. Вони спочатку зустрічалися, а зараз син переїхав жити до них.
На вихідні онука віддають нам. А ми з чоловіком і щасливі. Ми наче знову повернулися у свою молодість, тільки тепер бавимо не дітей, а онука.
