У класі моєї доньки є дівчинка, яка проживає зі своєю сім’єю у нашому будинку, тільки на декілька поверхів нижче. Вони з Христиною не дуже гарні подруги, але спілкуються. Та і з мамою Христини ми просто вітаємося, ніяк не спілкуємося та не дружимо. Тому для мене дуже дивний той факт, що Христина кожного дня заходить без попередження до нас у гості. Це може відбуватися будь-коли, навіть у вечірній час, коли люди вже готуються лягати спати.
Наприклад, Христина може забути вдома у себе ключі від квартири та зайти перечекати у нас вдома, не зважаючи на те, що її родичі живуть у сусідньому будинку. Також частенько заходить до нас у гості просто щоб попити чаю. А мене це дивує, адже моя донька майже ніколи не ходить до них у гості. Ще трапляються частенько випадки, що Христина приходить до нас, щоб з моєю донькою зробити домашнє завдання, або щось попитати по домашньому завдані. Я не розумію, у Христини немає мобільного телефону чи їй простіше пройти 4 поверхи ніж зателефонувати та спитати. Я звісно що зовсім не проти гостей, тим паче, що Христина здалася мені гарною дівчинкою, але ж не приходити тоді, коли всі вже майже сплять. Це як мінімум негарно.
І ось одного дня до нас у будинок так само пізно ввечері прийшла мама Христини. Вона з порогу почала на мене кричати та говорити, що у мене дуже погана донька. Виявилося, що в мене донька разом з Христиною у школі почали балуватися та кидатися ручками. І в цей час ненароком кинули у їхні однокласницю, а та дівчинка розповіла все батькам, тільки сказала, що кинула Христя, а не моя донька. А вже вдома, мама Христі вирішила, що моя донька налаштувала на це її Христину та змусила кинути у ту дівчинку. Я розуміла, що цю жінку не заспокоїти, але намагалася поводитися спокійно.
Я пояснила своїй сусідці, що її донька не ангел та іноді буває також винною. Я не говорю, що винна тільки її донька, ні, вони кидалися удвох, тому повинні завтра в школі підійти до тієї однокласниці та вибачитися удвох. І в кінці додала, що, якщо моя сусідка вважає, що моя донька така погана, то не потрібно пускати свою дитину до нас у гості, тим паче пізно увечері.
І після цієї розмови я у себе у квартирі ні разу не побачила Христину і ми почали спокійно жити без постійних непроханих гостей. А наступного дня дівчата удвох підійшли й вибачилися перед цією дівчинкою, і почали знову всі дружити й ніхто ні на кого не ображався.
