Одного разу дідусь сказав внукам, що вони на двох успадкують його квартиру.

Вадим із братом Віктором, татом і мамою жили в місті. На літні канікули їх завжди відправляли до дідуся в село. Там весело. На літні канікули приїжджали всі діти, бабусі чи дідусі яких живуть в тому селі. Так що хлопці цілий день бігали на вулиці. Увечері втомлені, вони швидко вечеряли й падали спати міцним сном. Про телефони там не згадують. Хіба що телефонувати мамі чи тату. А так вони їм не потрібні. Веселі ігри надворі. Тому батьки із задоволенням залишають їх у селі.

Час летить швидко. Ось і закінчив школу Вадим. Віктор два роки, як навчається в інституті. В цей час дідусь почав хворіти, старість бере своє. До дідуся часто їздити часу немає. Вирішили забрати його в місто. Але з ними у квартирі жити не погоджується дідусь. Говорить, що сам звик. Тому було прийнято рішення продати будинок в селі. Якраз покупці знайшлися. Додати до тієї суми скільки не хватає, і купити квартиру.

Недалеко від батьків продавалася двокімнатна квартира. Велика для дідуся. Але зовсім поруч. Ходити зручно. Тому після деяких вагань вирішили купувати. Гроші позичили у друзів, згодом повернуть. Наразі всі по черзі опікувалися дідусем, щоб не було йому одиноко в місті. То мало допомагало, але згодом дідусь змирився. Одного разу сказав хлопцям, що вони на двох успадкують його квартиру. Вадим і Віктор обурювалися, про що говорить.

Дідусь прожив у місті шість років. Помер тихо, уві сні. Хлопці знають, що віднині квартира їхня. В цей час Віктор почав розмову про те, що одружується. Але жити немає де. Тому пропонує Вадиму, що житиме у квартирі дідуся. Щоб брат не ображався, за половину квартири будуть йому сплачувати. Звичайно за вирахуванням комунальних. Вадиму не сподобалася пропозиція, але він один. Нехай живуть.

Якщо Вадим одружиться, тоді продадуть квартиру, гроші поділять наполовину. Віктор погодився. Минуло три роки, Вадим привів додому дівчину знайомити з батьками. На той час у Віктора було вже двоє дітей. Вони зробили ремонт у квартирі. Про продаж і слухати не хоче. Віктор мотивує тим, що в нього діти. Куди він з ними піде? На найману квартиру? Слово по слову відбулася сварка. Що ображало Вадима, то це те, що батьки заступаються за Віктора.

Навіть ту умову, по якій Віктор повинен був сплачувати брату за половину квартири, він не здержав. Заплатив йому разів два і все. Тому Вадим встав подякував за гостинність, і вони з Настею пішли. Переїхали в інше місто, ближче до батьків Насті. Мама іноді телефонувала Вадиму, але розмова не клеїлася. Вона як і раніше просила віддати половину квартири Віктору. Вадим не проти, просто нехай заплатить йому за ту половину.

Вадим із Настею жили на найманій квартирі. Батьки Насті допомагали чим могли. Але жили вони не дуже багато. Тому на квартиру грошей у них немає. Та на них чоловік не ображається. Батьки Насті ділять все наполовину, у неї менший брат є. Знаючи історію Вадима, намагаються не образити когось із них. Невдовзі у Вадима на роботі змінився начальник. Його, як перспективного працівника підвищили на посаді. Відповідно зросла і зарплата.

В той час, коли Настя народила сина, вони вже внесли перший внесок в будівництво будинку. Економити приходилося на всьому. Адже Настя не працювала. Вадим один намагався забезпечити своїх рідних. При цьому відкладати кошти на наступний внесок. Але вони справилися. Дякувати батькам Насті, які допомагали продуктами. А коли сину виповнився один рік, Настя вийшла на роботу. Її мама з татом опікувалися внуком.
Про своїх батьків Вадим не згадував. Мама перестала телефонувати. Коли Вадим повідомив, що в нього народився син, його батьки не знайшли часу, щоб приїхати познайомитися з онуком.

Як бути з квартирою дідуся, не відає. Але просто віддавати не збирається.

Оцініть статтю
Дюшес
Одного разу дідусь сказав внукам, що вони на двох успадкують його квартиру.