Світлана працює на фірмі давно. Хороша зарплата дала можливість купити квартиру, а згодом і машину. В неї достаток. Одно тільки не давало спокою. Світлана так і не зустріла чоловіка, з яким хотіла створити сім’ю. Тому ближче до тридцяти восьми рокам кивнула на це рукою. Значить доля така, жити одній. Більше не стала шукати очима потенційних женихів. Немає, то й не потрібно. Сама житиме краще за інших, думала вона.
До них на фірму прийшов працювати новий співробітник. Ігор нічим не відрізнявся від других чоловіків. Спортивної статури, на обличчя звичайний. Світлана помітила його погляди на неї. В душі посміхалася. На вигляд йому років тридцять. Невже він не бачить різницю у віці? Але Ігор надалі почав приділяти ненав’язливо знаки уваги. Від чого Світлана розквітала. Розуміла, що то ненадовго, але приємно. Давно нею не захоплювалися.
Одного разу Ігор підійшов до неї й почав свою непросту розмову. Річ у тім, що його дівчина зрадила йому з найкращим другом. Чоловік не хоче показувати як страждає від того. Тому просить Світлану, щоб підіграла йому. Декілька днів будуть ходити разом. Удавати, що закохані. Світлана посміхнулася, а як же різниця у віці? Ігор відповів, що вона виглядить набагато краще, ніж молоді дівчата. Після такого компліменту, дівчина погодилася.
Їхні походеньки переросли в інтрижку. Від якої через деякий час Світлана дізналася, що вагітна. Вона не відразу розповіла Ігорю. Коли в неї став помітний животик, чоловік сам запитав чи йому готуватися стати татом? Світлана відповіла, що претензій немає. Вона налаштована сама виховувати донечку. Ігор посвітлів. Він завжди мріяв, щоб у нього народилася донечка. Тому відмови не приймав. Віднині вони разом відвідували лікаря, ходили за покупками, одну Ігор Світлану не відпускав.
З пологового будинку чоловік приїхав забрати Світлану з донечкою Інною на шикарній машині. Великий букет троянд, багато рожевих кульок, шампанське, цукерки. Чоловік на сьомому небі від щастя. Нарешті він тато. Світлану повіз до своєї квартири. Негоже дитині рости без тата.
