Одного разу, йдучи вулицею, Ганна Іванівна зустріла сусідку, по своїй квартирі. Та розповіла, що в їхній квартирі постійно чути кpики, що вночі, що вдень.

Альоні двадцять дев’ять років. Заміж не вийшла. Раніше багато кавалерів мала, та все перебирала. З роками біля дівчини не залишилося нікого. Хто виїхав, хто одружився. Мама Альони переживала, що дівчина незаміжня. Одного разу Альона прибігла додому щаслива, і з порога заявила, що виходить заміж. Завтра чоловік прийде знайомитися. Нарешті у дочки буде сім’я, зраділа мама дівчини.

Наступного дня Андрій, так звали нареченого Альони, прийшов знайомитися. Чоловік видний, одне насторожило, випивав за столом, не соромився, але дочка виглядала щасливою, тому мама не надала значення тому факту. Незабаром справили весілля, мама запропонувала, щоб жили в її квартирі, а вона піде до свого тата. Він старенький, і догляд йому потрібен, тому буде поруч.

Телефонувала Альона щодня, розповідала, як добре жити з коханим чоловіком. Говорила, що на вихідні прийдуть провідати.
Кожні вихідні Ганна Іванівна, готувала святковий обід, дочка з чоловіком обов’язково навідаються. В розмовах Альона говорила, що незабаром зроблять ремонт у квартирі, потім поїдуть в весільну подорож. Залишилося небагато зібрати коштів, і нарешті поїдуть. Андрій тільки мило усміхався, і поглядав на пляшку. Через два місяці, Альона повідомила, що їдуть в весільну подорож, тому в цьому місяці, щоб мама не чекала в гості.

Одного разу, йдучи вулицею, Ганна Іванівна зустріла сусідку, по своїй квартирі. Та розповіла, що в їхній квартирі постійно чути крики, що вночі, що вдень. Ганна Іванівна почала запевняти, що діти у весільній подорожі, можливо не зрозуміли, звідки крики. Сусідка підозріло поглянула на жінку, і пішла собі. Ганна Іванівна, не довго думаючи, поїхала у свою квартиру, подивитися, що там коїться?

Коли відкрила двері своїм ключем, і зайшла всередину, перелякалася. Альона й Андрій були вдома. Вони сиділи в залі на дивані. В кожного в руках по пляшці пива. У квартирі безлад, видно, що після того, як Ганна Іванівна звідси пішла, ніхто більше не прибирав. Жінка вигнала дочку й зятя. Даю вам три дні, щоб вибратися звідси. Не могла повірити, що її Альона опустилася так низько.

Оцініть статтю
Дюшес
Одного разу, йдучи вулицею, Ганна Іванівна зустріла сусідку, по своїй квартирі. Та розповіла, що в їхній квартирі постійно чути кpики, що вночі, що вдень.