Коли народилася Оленка, її мамі виповнилося двадцять років, а тату двадцять два.
– Самі ще діти, а народжують.
Так говорили про них сусіди. Але Катя не слухала. Вона щаслива, донька підростає, батьки ще молоді. Більше розважалися, уваги Оленці приділяли тоді, коли вона щось вимагала. Дадуть грошей, і знову живуть кожен своїм життям. У дівчинки завжди було все, що вона забажає. Просто батьки більше опікувалися своїми розвагами. Дивлячись на них, Оленка виросла егоїстичною дівчиною. Все що вона захотіла, відразу купувалося їй. Про те, що приділити увагу мамі чи тату, цього її не вчили.
Час летить швидко. Оленка закінчила школу, поїхала вчитися в інше місто. Невдовзі вийшла заміж. Гадала, що житиме і надалі, як із батьками. Все що надумає, їй доступно. Але ні. Чоловік у неї жадібний. За всі гроші, що отримувала приходилося звітувати. Тому Оленка зачастила до батьків. То на те їй потрібно гроші, то на інше. Батьки працювали, давали завжди. Адже не відмовиш своїй єдиній доні, кому все залишиться, вони так проживають, а їй потрібно.
З роками мама почала хворіти. Тато телефонував час від часу, щоб Оленка приїхала, провідала маму. Лікарі говорять, що жити їй залишилося недовго. І гроші закінчилися, щоб допомогла. Але донька неначе й не чула. В неї одна відмова, немає часу кататися. Робота в чоловіка відповідальна, а вона повинна йому побут належний влаштовувати. Коли мама померла, не приїхала Оленка на похорон, говорить, що захворіла.
Залишився тато один. Дуже тяжко звикатися без своєї половинки. Куди не погляне, навкруги речі Катерини, чи вироби її руками. Чоловік тримався, тим паче ходив на роботу, там відволікався. Одного вихідного дня вирішив провідати доньку. Давно вона не приїжджала. Від тих пір, як останній раз сказав, що грошей у нього немає, навіть не телефонує. Тому поїде без попередження. Не виженуть же з квартири, провідає.
Коли двері відкрилися й Олена побачила свого тата, вигляд у неї, неначе зуб болить. Вся аж скривилася. Але у квартиру впустила. Побув Петро Микитович в них три дні. Чоловіка вдома не було, приходив пізно увечері, донька розмовляла з татом з невдоволеним виглядом. Запитала, чи не привіз грошей? Коли батько похитав головою, що грошей немає, сказала, щоб більше не приїжджав. Так чоловік провідав свою доньку.
Приїхав додому і задумався. Не потрібен їй. Якщо навіть на похорон до мами не приїхала. По сусідству живе Євген із дружиною. В них маленькі діти. Петро Микитович часто бавиться з хлопчаками. Іноді всі вечори проводить в їхній квартирі. Одного разу, коли не спав у ночі, надумався заповісти квартиру Євгену. Вони обіцяли не кинути його. Чоловік про це і так знає. Коли хворів, не відходили від нього. Чергували, поки Петру Микитовичу стало краще.
Олені телефонував і розповів, що квартира їй не дістанеться. Дівчина кинула трубку.
Можливо неправий батько? Як ви гадаєте?
