Сьогодні Катя і Роман святкують два роки як одружені. Найкращим місцем святкування для них є виїзд на природу. Біля річки, куди вони завжди приїжджають відпочивати. Вони раненько виїхали з міста, щоб першим зайняти місце в тому куточку. Роман взяв із собою вудку, щоб зловити рибу, наварити уху. Романтика.
Коли приїхали, виявилося, що одна пара вже зайняла частину галявини. Але місця достатньо і для них. По сусідству, то солі попросити, то води. Невдовзі познайомилися. Віктор і Вікторія святкували день народження дружини. Захотіли побути на самоті. Увечері всі разом сиділи біля багаття, їли уху, розмовляли. Розповідали кожен про себе. Вікторія розповіла свою історію життя. Вже коли стала доросла, їй розповіла мама.
Батьки у Вікторії нерідні. Вони удочерили її, коли дівчинці було чотири роки. Коли мама розповідала, Вікторія почала згадувати приміщення, де багато дітей, і вона плаче. Більше нічого. А почалося так. Її підкинули до дитячого будинку під двері осіннього холодного вечора. Була записка, звуть Вікторія і дата народження, все. В той час її теперішня мама завідувала благодійним фондом. По роботі вона часто приїжджала в дитячий будинок.
Одного разу вона побачила дівчинку, яка сиділа в куточку і плакала. Серце забилося сильніше при погляді на беззахисну дитину. Дома мама Ліда просила чоловіка, щоб глянув на дівчинку. Дуже запала в душу та дитина. Чоловік не погоджувався, навіщо краяти маленьке сердечко. Звикне до нас, і що потім? Питає чоловік.
– Я хочу удочерити малу, говорить дружина.
Після сумнівів все ж таки вирішили спробувати придивитися до Вікторії. Через тиждень привезли на вихідний, познайомитися ближче. Мама Ліда всім серцем прикипіла до дівчинки, але майбутній тато почувався незручно. Увечері між ними відбулася розмова. Чоловік навідріз відмовлявся брати Вікторію до себе жити. Ліда, навпаки, вже не мислила себе без дівчинки.
Нічого не вирішивши, після вихідних відвезли Вікторію назад до дитячого будинку.
Одного разу Ліді приснився сон. Вікторія сидить вся в сльозах, і простягає до неї руки. Мамо, мамо, гукає. Зранку жінка сказала чоловіку, що їде забирає дівчину додому. Або змирись, або розійдемось, тільки й сказала. Вони ні одного дня не пошкодували, що зважилися забрати Вікторію до себе. Мама розповіла дівчині, коли їй виповнилося двадцять років. Бувають же такі історії.
