Мої діти народилися в Радянському союзі. На той час декретна відпустка давалася на один рік. Після першого дня народження сина, потрібно виходити на роботу. Якийсь час мені допомагала мама, поки я працювала. Але згодом їй все важче справлятися зі своїм онуком, тому оформила Колю в дитячий садок.
Від тих пір почалися проблеми. Взагалі мій син хлопчик при здоров’ї. Поки був вдома, не хворів. Але коли пішов в дитячий садок, я на роботі з’являлася не часто. Постійно на лікарняному. Ми з іншими мамами обговорювали, чому так? Адже роблю все, щоб дитина не простуджувалася, а виходить навпаки. Три дні в дитячому садочку, тиждень чи два на лікарняному.
Одного разу мені розповіли про експеримент. Вихователям одного дитячого садка пообіцяли гарну премію, якщо діти не будуть хворіти по вині садочка. Сталося чудо. В тому садочку не захворіла жодна дитина. А вихователі кожного місяця одержували премію. Виходить можна дивитися за дітьми й при цьому хворіти не будуть.
А одна жінка, на той час пенсіонерка, колишня вихователька, розповідала. Коли приходять всі діти в садок, в групі безлад. Адже в групі до тридцяти дітей і два вихователі. Тому вихователі, коли діти лягали на денний сон, відкривали кватирки. Наступного дня дітей удвоє менше, а вихователям легше справлятися з невеликою кількістю дітей. Ось така статистика.
Так що коли дитину вести до дитячого садочку, спочатку поцікавитися, наскільки часто хворіють діти, а вже потім оформляти дитину. Це коли є бабуся чи дідусь. А є сім’ї, в яких крім мами й тата немає нікого. Та наразі не люблять молодих мам, які часто йдуть на лікарняний зі своїми дітьми. Що робити таким мамам?
