У мене є власне господарство, правда, воно невелике. Хоча я й проживаю у місті. Діти вже виросли та роз’їхалися хто куди. Мені хочеться порадувати онуків гарними іграшками, або просто дати їм гроші коли вони до мене приїжджають, але розмір моєї пенсії не дозволяє мені розкошувати. Тож доводиться заробляти так як я можу.
На території мого подвір’я росте старий горіх. Йому вже багато років, але він родить щороку та ті горіхи доволі великі. Я їх збираю, чищу, частину залишаю собі, а частину продаю.
Добре, що наша місцева влада додумалась поставити ятки для вуличної торгівлі. Охочих зайняти ці місця багато, тож мені доводиться раніше виходити з дому, щоб там сісти. У мене вже навіть є постійні клієнти, які виглядають мене та купують горіхи лише у мене. Зимою на кутю, а в інші пори року просто щоб їсти або додавати до страв.
З часом мені стало трішки важче їх чистити. Раніше я розбивав їх невеликим молотком і чистив, а зараз руки вже мене не слухають, тож син привіз мені горіхокіл. Олег десь знайшов в інтернеті цей пристрій, тож мені тепер легше, а то всі руки були в подряпинах.
Та якось до мене підійшов чоловік середніх років, запитав ціну та став сперечатися, мовляв, вона зависока. Я намагався щось пояснити та він навіть слухати мене не хотів. Добре, що підійшов мій постійний клієнт та поставив того нахабу на місце:
– А ви підіть в магазин, де продаються сухофрукти та запитайте скільки там коштує сто грамів волоських горіхів. Я цього чоловіка вже давно знаю та завжди купую горіхи лише у нього, бо знаю, що він сам їх збирає та ще й чистить. Спробуйте в його віці почистити горіх, коли руки вже не такі вправні. Та й стояти на вулиці за будь-якої погоди теж не кожному до снаги. Якщо Вам не подобається ціна, то навіщо нервувати довколишніх? Можна ж просто спробувати знайти дешевше і все.
Невдоволений покупець пішов, при цьому він щось бурчав собі під ніс. А мій постійний клієнт викупив усі горіхи, що у мене залишилися для того, щоб я швидше пішов додому. Я радий, що є ще люди, які поважають старість та чужу працю.
