Олег зустрічався з Оксаною зовсім не довго. Але виявилося, що вона при надії. Чоловік радів появі на світ маляти, тому просив дівчину заради нього народжувати. Оксана довго сумнівалася, але дитя залишила. Чоловік просив її руки, щоб одружитися до народження дитини. На УЗІ їм сказали, що буде дівчинка. Але Оксана ошелешила його зізнанням. Виявляється вона заміжня. В це місто приїхала у відрядження на рік. Вдома у неї чоловік і двоє дітей. Розлучатися не збирається.
– А як же наша дівчинка? – питав у неї Олег.
– Але ж ти просив, щоб народжувала заради тебе. Народжу і візьмеш до себе.
– А дитина, що річ? Щоб віддавати? Чи ти її зовсім не любиш?
На що Оксана лише посміхнулася. Як там на роботі вона зуміла втаїти своє цікаве положення. Але дійсно, після народження донечки, принесла її до Олега і сказала, що їй вона не потрібна. Не приїде ж до чоловіка з дитиною. Що вона йому говоритиме. Відтак Олег став татом. Добре, що його мама поруч, допомогла в перший період життя маленької донечки Даші. Коли вже дівчинка пішла в дитячий садок, чоловік сам опікувався донечкою.
Час лине швидко. Олег одружений на Галині. Вона полюбила Дашу. В сім’ї народився син Саша. Даша на правах старшої сестри допомагала Галині, яку називає мамою. Дівчинка знає, що вона не рідна мама, але це нічого не значить. Галина для неї найрідніша. Спливають роки. Даша закінчила університет. Працює в престижній фірмі. Тато допоміг доньці влаштуватися. Нещодавно дівчина вийшла заміж. Живе окремо від батьків.
Одного разу на порозі офісу з’явилася жінка, яка пильно вдивлялася в обличчя Даші.
– Що вам потрібно? Чого ви так дивитеся на мене?
– Дашенька, я твоя мама.
– У мене є мама, вибачте, але я вас не знаю.
– Ні, я твоя рідна мама. Ти зростала з татом. Але я не випускала тебе із виду.
– Навіщо?
– Тому, що ти моя донька.
– Мені не потрібні ваші зізнання. Я вже доросла. Де ви були. Коли я маленька плакала, гукала маму. Наразі вибачте, мені потрібно працювати.
Відвернулася Даша і пішла на своє місце.
Як пізніше виявилося, чоловік з Оксаною розлучився, діти пішли своєю дорогою, до мами не приїжджають. От вона і згадала, що є ще одна дочка, яка буде утримувати її. Але і тут не вийшло.
