Степан виховував доньку один. Дружина померла, коли Любі було п’ять років. Від тих пір чоловік всю свою любов направив на єдину доню. Один раз зустрілася йому жіночка, але з Любою вони не знайшли спільну мову. Заради донечки, з тією жіночкою розлучилися. Жили вдвох, виховував, був для Люби й татом, і мамою. Виросла дівчина красунею, після школи поїхала в місто вчитися, потім робота. Залишилася там назовсім. Незабаром зустріла чоловіка, з яким збиралися одружитися. Кликала Люба тата, щоб приїхав, познайомився з нареченим. Степан не поспішав їхати. Така неувага з боку тата занепокоїла Любу. Це вперше, що Степан відмовляється підтримати донечку. Запропонувала, що приїдуть із нареченим до нього, але тато знову відмовився від зустрічі. Говорить, що літо, нема часу приймати гостей. Якщо Любі чоловік подобається, то він, Степан, не проти.
Незабаром весілля, тато нареченої знову відмовляється їхати. Говорить нема на кого залишити господарство. Сусід захворів, не може допомогти. Весілля відбулося, але без батька. Плакала Люба, та що поробиш, якщо тато щось приховує, і їй не зізнається. Приїздила Люба допомагати Степану, але чоловіка свого не брала, так просив тато. На її запитання, чому? Тільки відмовчувався. Через деякий час в молодих народилася двійня, Антон і Аліна. Наразі молодий дідусь знову відмовився поїхати познайомитися з онуками, але передав гарні гостинці, і гроші в конверті. Люба не могла змиритися з тим, що тато щось приховує, і його поведінка накликає на роздуми.
Одного разу, не попередивши Степана, Люба з усією сім’єю приїхали погостювати на декілька днів. Нарешті Степан познайомився з чоловіком донечки, і внуками. Від них не відходив. Які вони маленькі. Спочатку не міг розрізнити хто з них Антон, а хто Аліна. Але то було недовго. Потім побачив, що вони зовсім не схожі між собою. Увечері, коли дітей поклали спати, а самі сиділи за столом вечеряли, Люба запитала, чому тато так себе поводив.
Степан почав свою розповідь. Одного разу, коли Люба ще ходила в школу, він їздив у справах в місто. Зустрілась йому циганка, яка запропонувала погадати. Він вже й не пам’ятає, що вона говорила. Запам’ятав тільки, що коли дочка виросте, то щоб не перечив їй у виборі чоловіка. Навіть, щоб зовсім його не бачив. Коли в них народяться діти, також щоб не був на їхньому шляху. Інакше залишиться твоя дочка одна, з дітьми, повторить твою долю.
Запам’ятав ті слова на все життя, тому і сторонився, щоб не зламати вашу долю. Люба заплакала, — тату, але то лиш циганка, а ти повірив її вигадкам. Чому не розповів раніше? Ми давно до тебе приїхали б. До речі, у нас є пропозиція. Нам із чоловіком тяжко з двома маленькими дітьми. Ти не проти поїхати з нами? Допомога нам не завадить, і ти не будеш один. Степан полегшено усміхнувся, яка мудра в нього донечка. Звичайно він поїде з ними, адже розлучатися знову зовсім не хочеться.
