Надія Іванівна живе поруч багатодітної родини. Живуть дружно, тому Ольга, мама діток, інколи звертається до сусідки з проханнями. Поселилися Ольга з чоловіком Михайлом в будинку після одруження. Бабуся чоловіка віддала молодій сім’ї своє помешкання, а сама переїхала до дочки, мами Михайла.
Молоде подружжя жило гарно. Через рік народився первісток, син Саша. Вся родина приходила допомагати по господарству. Також гуляти з онуком. Ще через рік народилася дівчинка Злата. Бабуся і дідусь допомагали як могли. Але коли Ольга знову завагітніла, почали ставити запитання, навіщо стільки дітей. Михайло тільки усміхався. Діти то радість. Кожен рік, майже в один час чоловік приїжджав з пологового будинку з наступною дитиною. Коли народився п’ятий Віталік, бабуся перестала ходити й допомагати їм.
Одного разу Ольга прийшла до Надії Іванівни й за чашкою чаю почала плакати, що Михайлові батьки не хочуть допомагати. Дівчині одній так тяжко справлятися з такою кількістю дітей. Чоловік тяжко працює, щоб був достаток у будинку. Надія Іванівна, не подумавши, запропонувала свою допомогу по мірі сил. Від тих пір бабуся немає спокою. Спочатку Ольга просила посидіти з однією дитиною. Потім з двома. Кожен день жінці край потрібно кудись іти, і вона вже не соромлячись приводила дітей. Останній раз принесла і Віталіка, якому тільки виповнилося п’ять місяців. Надії Іванівні тяжко з малими дітьми, а тут іще і на руках одного треба носити.
Ольга з’явилася через п’ять годин. Вона з порога почала говорити, що зайшла глянути, як діти, чи нагодовані, не плачуть. Їй потрібно відлучитися до вечора. Тому дітей забирати не буде. Надія Іванівна показала на дітей і сказала, що вона згодилася інколи допомогти, а не сидіти цілими днями з їхніми дітьми. Тому нехай Ольга веде їх додому. Якщо хоче помічницю, то найме няню і платить їй за це.
Від тих пір сусідки не вітаються. Надія Іванівна за своє добре серце навіть «дякую» не отримала. Образилася Ольга, що не захотіла сусідка надалі сидіти з її дітьми. Сама не подумала, що літній жінці тяжко.
Хто з них правий? Як ви думаєте?