Ми з чоловіком живемо в селі, в нас двоє дітей. Роботи в нашій місцевості немає, тому чоловік їздить в місто, а я займаюся домашнім господарством. Велике господарство розвели, є свині, корова, кури. Зранку до ночі я клопочусь по господарству. Коли діти приходять зі школи допомагають мені.
Я не хочу хвалитися, але виглядаю молодшою за свій вік. Мені тридцять чотири роки, а знайомі говорять, що виглядаю на двадцять чотири. Це при тому що живу в селі і працюю не покладаючи рук. Недалеко від нас молода пара купили будинок. Розташувалися на постійне місце проживання. Воно й не дивно. Місцевість у нас мальовнича. Але я не про це.
Чоловік із дружиною, які купили будинок, стали ходити до нас. Познайомилися, а потім просто в гості, чи поговорити. Я помітила, що Іван, чоловік Надії, дивиться на мене з зацікавленістю. Тому почала уникати зустрічей наодинці. Мені б сказати своєму чоловіку, та я не встигла.
Одного разу увечері йду додому, а Іван назустріч. Схватив мене, почав обнімати. Я пручаюся, тільки хотіла крикнути, як побачила, що мій чоловік стоїть поруч і дивиться на нас. Іван відступив і пішов собі. А в нас із тих пір почалися сварки. Чоловік мені не вірить, говорить що і діти не його. А потім і зовсім вигнав із дому. Я з дітьми переїхала до мами.
Наразі дуже жалію, що не розповіла чоловіку раніше про Івана, та не виправити. Ми розлучилися, але я все одно кохаю його. Сподіваюся що колись охолоне і повернеться до нас із дітьми.
