Олексій одружився з Вікторією, коли йому виповнилося тридцять шість років. На той час Вікторії виповнилося вісімнадцять. Та різниця у віці не бентежила молодих, адже кохали одне одного. Через рік народився син, Олексій дуже радів, спадкоємець. Вони добре жили декілька років. За цей час Вікторія з допомогою чоловіка заочно закінчила інститут. Коли Рома пішов у дитячий садок, Олексій взяв дружину до себе на роботу. Адже без стажу молоду дівчину не беруть на роботу, а він допоміг освоїтися.
Минуло десять років від їхнього весілля. Вікторія перейшла працювати в іншу фірму. Говорила, що їй там більше подобається. Насправді ж там у неї був коханець, з яким вони вже декілька років зустрічалися. Він на три роки старший за Вікторію. Коли про це стало відомо Олексію, дружина зібрала речі й пішла від нього. Чоловік дуже переживав розлучення. Адже із собою Вікторія забрала сина.
Олексій часто зустрічався з Ромою, спілкувалися добре, ходили на всякі розваги. Олексій купував сину одяг і все, що потрібно. Вікторія намагалася подати на аліменти, але чоловік пояснив, якщо сплачуватиме аліменти, то ніякого одягу купувати не буде. Тільки ті гроші, які Вікторія буде отримувати. А так Олексій повністю взяв на себе утримання сина. Платив за школу, кружки, купував телефон чи інші потреби. Ходив до школи на батьківські збори. Взагалі брав велику участь у вихованні сина.
Одного разу Вікторія постукала у двері до Олексія. Вона вибачалася за своє поспішне рішення піти від нього. Наразі вертається додому. Та чоловік не впустив жінку, сказав, що давно вибачив, але жити з нею не збирається. Сина прийме до себе, а її ні.
Олексій знав чому Вікторія повернулася. Вона дізналася, що йому дістався спадок від його дяді. У чоловіка не було дітей, от він і заповідав все своє майно Олексію. А там вдосталь всього, дві квартири, машина, і рахунок в банку.
