Я з небагатої сім’ї, тому коли навчалася в університеті, то ще й підробляла. Мені вистачало моїх доходів на життя.
На спільній з іншим факультетом парі я познайомилася з Павлом. Ми почали зустрічатися та через пів року я дізналася, що вагітна. Мені було страшно від того, що я не знала що буде далі. У мене не було власного житла, у Павла теж. Та Павло сказав, щоб я народжувала. Я була змушена взяти академвідпустку, а Павло перевівся на заочну форму навчання. Проживали з батьками Павла. У них велика житлова площа. Мені було дуже важко з ними жити, адже у свою адресу я постійно чула вислови про те, що я зруйнувала усе життя їх сину.
Так пройшло п’ятнадцять років, я старалася підробляти, бувши в декреті та як тільки синочку виповнилося три роки, пішла на роботу. Павло дитиною взагалі не цікавився та лише дорікав мені в тому, що через нас він загубив усю свою молодість. Одного разу я повернулася з роботи та побачила наші з сином речі на порозі. Павло сказав, що ми тут більше не проживаємо, бо він подав на розлучення.
Батьки Павла стояли у нього за спиною та мовчали. Я не була готова до такого повороту, тому ми з сином поїхали до готелю. Мені було дуже гірко, син увесь час запитував чому ми пішли з дому, а я нічого не могла сказати, бо увесь час плакала.
Зранку я попросила вихідний та почала шукати нам нову домівку. На роботі до мене дуже добре відносяться, тому пішли на зустріч, а одна з колег порадила мені зняти частину будинку в одного одинокого дідуся. Микола Іванович був самотній, дружини та дітей у нього не було та він з радістю прийняв нас до себе, поставив невелику ціну за оренду половини будинку.
Так ми стали там жити. Подвір’я у нас тепер з гойдалкою, садом з фруктовими деревами та кущами, коротко кажучи, краса. Микола Іванович сказав, що ми можемо жити в будинку скільки хочемо, а згодом він взагалі переписав на мене свій будинок.
Нещодавно я зустріла колишніх свекрів, вони такі вже змучені були, я запитала що сталося. Виявилось, що Павло через місяць після розлучення привів нову дружину. Так ось, жили вони як кішка з собакою, перебили вдома весь посуд та люстри, влаштовували постійні гулянки. Потім нова невістка їх пограбувала та зникла в невідомому напрямку. Павло потоваришував з пляшкою, зараз лікується від алкоголізму.
Звичайно, по-людськи мені їх шкода, але вони ж самі не хотіли, щоб я була їх невісткою, а Павло хотів знову стати нежонатим. От тепер і мають.
