З чоловіком Катя живе довге життя. Давно виросли діти, кохання притихало. Катя готувала їсти, прибирала, прала. Обов’язки не забувала. Чоловік приходив із роботи, сідав за стіл. Катя намагалася говорити з ним, запитувала, як там на роботі. Чоловік не відповідав. Чи не чув, чи бажання не було. Так весь вечір кожен сам по собі. І так кожного дня.
Згодом і спати стали в окремих спальнях. Хто хропе, а в кого від того голова болить. Раз в тиждень, а то і у два сходилися в одну спальню для подружнього обов’язку. Але то вже не були жаркі ночі, а так відмічалися. Згодом перестали сходитися, жили кожен у своїй спальні, зі своїми думками. Катя почувалася недобре, думала менопауза почалася.
Одного разу зайшла в улюблене кафе посидіти. До неї підсів молодий чоловік, осипав її компліментами, жартував, не зводив із неї погляду. Наступного дня зустрів із букетом квітів. А увечері запросив посидіти в кафе, де зустрілися. Катя немов проснулася. Стала одягати красиві сукні, туфлі на підборах. Зробила гарну зачіску.
Вдома обов’язки, готувати, прибирати, прати. А там в іншому місці чекає молодий чоловік, який наповнює життя яскравими барвами. Розривалася між хатніми справами й коханцем. З чоловіком не перетиналися, а якщо й траплялося, то мовчки. Катя навіть не думала, чи здогадується чоловік про її інше життя. А сама щаслива кожного разу бігла до коханця. Всі хто її знав помітили переміни. Немов помолоділа років на десять. А Катя лише посміхалася. Навіть не згадає, чи було в неї таке кохання в молоді роки.
Одного разу прийшла в кафе, як домовилися. Коханець не прийшов. Чекала довго, телефонувала, а він не брав слухавку. Серце розривалося на куски, чи може з ним щось сталося. Тільки наразі зрозуміла, що не знає де він живе. Зустрічалися в готелі, а щоб спитати про його місце проживання, Катя не здогадалася. А потім дізналася, що з іншою зустрічається.
Прийшла додому, сльози душили, а поговорити немає з ким. На чоловіка давно не звертала уваги, і він також не поспішав спілкуватися. Сидить Катя, плаче. Вийшла зі спальні, а біля її дверей на підлозі сидить чоловік. Скупа сльоза стікає у нього по обличчю. Дружина сіла поруч. А він став говорити, говорити. Про кохання до неї. Катя слухає, думає, яке життя? Через що прийшлося пройти, щоб порозумітися.
