Михайло кохав Анжелу. Вже три роки, як вони зустрічаються. Декілька разів пропонував вийти за нього заміж, але дівчина все відмахувалася. Ще не час, говорила. Михайло не розумів, чому відтягувати. Адже кохають одне одного, обоє працюють. Правда в чоловіка немає житла. Сестра його обманула. Спочатку говорила, що на одного оформляти дешевше. Михайло дав гроші, потім зовсім виставила за двері. Мовляв, квартира моя, по документах все правильно. Куди не звертався чоловік, сказали що тільки домовитись між собою. Іншого способу немає. А з ким домовлятися, вона і слухати не хоче. Наразі Михайло живе на найманій квартирі.
Одного вечора Анжела повідомила, що чекає дитину. Радості Михайла не було меж. Вони обговорили коли призначити весілля. Жити чоловік пропонував там де наразі винаймає. Але Анжела відмовилася. Говорить, якщо так, то житимемо в моїх батьків. Квартира велика простора, місця вистачить усім. Так і зробили. Після весілля Михайло перебрався жити до Анжели. Але з перших днів пошкодував про це. Теща не давала йому спокою. Хіба про такого зятя вона мріяла? Ні кола, ні двора. Сів їм на шию.
Але то було не правда. Михайло заробляв добре. Говорив Анжелі, щоб взяти квартиру в кредит. Начальник йому допоможе, договориться під малий відсоток. Виплатять швидко. Але Анжела слухала свою маму, яка говорила, що з таким чоловіком її дитина нічого не бачитиме. Невдовзі народився синок Богдан. Нарешті теща перемикнула свою увагу на хлопчика, свого внука. Михайло зітхнув полегшено. Можливо перестане його пиляти. Але надалі це робити стала Анжела. Після того як її привезли з пологового будинку, дівчину неначе підмінили. Все їй не так, Михайло мало вночі встає до сина. Грошей мало. Всього їй мало. Чоловікові додому йти вже не хотілося.
Одного разу зустрів однокласницю. Вони як водиться обнялися, розцілувалися, пішли в кафе поспілкуватися. На його нещастя все це бачила подруга тещі. Не встиг чоловік прийти додому, як його чекали зібрані валізи. Мама уговорювала Анжелу, що вона зустріне кращого чоловіка, ніж цей. І щоб не мирилася з ним. Михайло спочатку не розумів, що взагалі сталося і в чому причина такого ставлення до нього. Чоловік переночував на вокзалі, зранку пішов на роботу. Зайшов до начальника і попросився жити при офісі, разом буде охоронцем. Адже ставка така є. Начальник добрий чоловік, запропонував пожити у службовій квартирі. А сам, щоб брав квартиру в кредит. Але перед цим розлучися, тому що і цю квартиру відберуть.
Коли Михайло пішов подати заяву на розлучення, виявилося, що Анжела вже подала. Михайло претензій не мав до їхнього житла, на аліменти погодився, тому розвели швидко. От тільки Анжела вирішила не показувати йому сина. На роботі начальник запропонував поїхати працювати за кордон. Заробить грошей, і отямиться від пережитого.
Назад Михайло повернувся через чотири роки. Він був одружений, мав донечку п’ять місяців. Приїхали вони на шикарній машині. Квартира в нього була. Виплатив поки був за кордоном. Наразі він помічник начальника. Живе добре. Анжела побачила його випадково, і не впізнала. Хіба можна впізнати в ньому колишнього. Перед нею чоловік в дорогому костюмі, поруч жінка в красивому вбранні, пахне дорогими парфумами. А вона? Так і залишилася жити з мамою. Навіщо її слухалася?
