Дмитро зростав доволі красивим хлопцем. На нього задивлялися всі дівчата без винятку. У свої двадцять років відбою від дівчат не було. Але він не поспішав. Не виросла іще та, щоб заполонила його серце, сміявся Дмитро. Вчився в інституті, вечорами працював, щоб вистачало на прожиття. Не до дівчат. Після закінчення навчання влаштувався на хорошу роботу. З квартирою батьки допомогли, тому жив самостійно.
Коли пролунала звістка, що Дмитро одружується, всі знайомі захотіли подивитися на його обраницю. Яка красуня розтопила серце того неприступного чоловіка. Дмитро знав про цікавість друзів, тому домовилися, що зустрінуться увечері в кафе, там і познайомить зі своєю нареченою. Говорив про свою Аню з гордістю, чим ще більше зацікавив друзів подивитися на дівчину. Тому на зустріч зібралися всі без винятку.
Коли побачили наречену Дмитра, мовчки дивилися. Що він в ній знайшов? Ні обличчям, ні статурою не вийшла. Аня русява, низенького росту, навіть симпатичною не можна назвати. Але чоловік дивився на неї з обожнюванням. Друзі не розуміли його, але не говорили нічого. А закохані не звертали уваги на друзів Дмитра. Очей одне з одного не зводили. Дівчата заздрили тій Ані, такого хлопця відхватила, чоловіки знизували плечима, непоказна.
Відсвяткували весілля. Життя потекло своїм руслом. Через рік у Дмитра й Ані народився син, через три роки донька. Чоловік обожнював свою дружину і дітей. Увечері поспішав додому. Адже його рідні виглядають його. Діти біжать назустріч, дружина чекає зі смачною вечерею. Йому приємно вечір провести з родиною, а не так, як його друзі, за пляшкою пива, хоч вони завжди кличуть із собою.
Одного вечора Аня з дітьми не діждалися Дмитра. Коли переходив дорогу на пішохідному переході, несподівано на великій швидкості вилетіла машина. Чоловік не встиг вчасно зреагувати. Непритомного його доставили в лікарню. Дружина знайшла його тільки зранку. Всю ніч вона виглядала чоловіка, телефонувала кругом, в поліцію, лікарні. Зранку їй повідомили, в якій лікарні знаходиться її чоловік. Коли прийшов до тями Дмитро, Аня вже була поруч.
Прогнози лікарів не втішні. Багато часу пройде на лікування, потім на відновлення після лікування. Наразі чоловік прикутий до ліжка. Багато переломів. Дружина не відходила від нього. Як вона встигала дома з дітьми й весь час сидіти біля чоловіка, невідомо. Від пережитого хвилювання, Аня зовсім схудла, бліда, ледве трималася на ногах. Але від Дмитра не відходила, поки він лежав немічний. Друзі знову зашуміли, кине вона їхнього друга. Адже заробляти наразі не в змозі. Навіщо їй такий чоловік. З цікавістю спостерігали, за їхніми відносинами. Вони не залишилися в стороні, допомагали фінансово, не відмовляли ні в чому.
Два роки Аня боролася за життя Дмитра. Тяжко було, але надія не покидала. Чоловіку не давала думати про погане, надіялися тільки на краще. На поправку Дмитро йшов дуже повільно. Завдяки Ані не втратив віри в одужання. Друзі чоловіка дивувалися, така маленька Аня, а скільки в ній сили-волі. Не кожен витримає. Пощастило Дмитру з дружиною.
