Одного вечора у двері постукали, я пішов відкривати, і застиг на місці. Переді мною стояла колишня

Ніна з Василем прожили разом сім років. Мають синочка Віталія шість років. Жили дружно, обожнювали свого первістка, і планували не зупинятися на досягнутому. Мріяли в майбутньому про донечку. З недавніх пір Василь став помічати, що дружина відсторонилася від нього. На перший погляд, все, як завжди, але щось не так. Вечорами мовчить, спати лягає на дивані в залі. На питання, що з нею, відповідь одна, — стомилася, не хотіла тебе турбувати.

Очі мені відкрили «друзі». Спитали, як мені подобається бути рогатим. А потім розповіли, що Ніна бігає до таксиста, який щодня забирає її з роботи. Я не міг повірити, щоб моя дружина могла зраджувати. Адже кохали одне одного, до того ж підростає син. Увечері дома, коли Ніна прийшла, я запитав, як розуміти те, що мені розповіли. Вона не стала заперечувати, і почала збирати речі. Я сказав, що син залишиться зі мною, на що Ніна погодилась без вагань.

Я не міг зрозуміти, яка ж вона мати, коли не бореться за свою дитину. Відповідь на моє питання таке, той чоловік не готовий прийняти її сина. Невже моя дружина зовсім не має материнських почуттів, проміняла сина на якогось чоловіка.

Спочатку нам із Віталіком було тяжко звикати до нового життя. Син постійно питав де мама, хочу до мами. Я відповідав, що у відрядженні, і приїде не скоро. А потім звик, і наше життя налагодилось.

Минуло п’ять років. Віталій ходив до школи, я на роботу. Вечорами обговорювали події за день, і плани на наступний. У вихідні дні часто подорожували, я мав змогу купувати путівки в історичні місця. Нам обом було цікаво і весело. Одного вечора у двері постукали, я пішов відкривати, і застиг на місці. Переді мною стояла колишня.

Вигляд в неї був аж надто гарний. Здавалось, що роки не беруть своє, красива, доглянута. Запросив зайти. Віталій, побачивши маму, не зрушив із місця. По обличчю промайнули й образа, і радість. Ніна кинулась до сина обіймаючи, просила пробачення, а він стояв, не говорив нічого, але не відвертався. Коли емоції уляглись, запропонував випити чаю. Сіли за стіл, Ніна почала говорити, що приїхала за сином. Адже з теперішнім чоловіком живуть в іншому місті, і довго затримуватись не може.

Я дивився на Віталія, і чекав відповіді від нього. Йому одинадцять років, і його рішення я приму, яке б не було. Але син мовчав, я бачив, що йому хочеться до мами, і мене не хоче лишати одного.

Поїдеш на вихідні, говорю я Віталію, подивишся, а потім вирішиш із ким жити. Син поїхав, а я не спав усю ніч, лякала думка, як залишусь один?

В неділю увечері Віталій був дома. На питання, чи поїде жити до мами? Почув відповідь; у мами є чоловік, а ти один. Я залишаюся з моїм найкращим татусем, а мама якщо захоче побачити, нехай приїздить.

Оцініть статтю
Дюшес
Одного вечора у двері постукали, я пішов відкривати, і застиг на місці. Переді мною стояла колишня