Після однієї історії, яка трапилася в моєму житті я почала вірити у чудо. Все почну спочатку, щоб було зрозуміло.
Бувши ще молодими, ми з чоловіком, після весілля, народили найпершого синочка. Мені дуже тяжко давалася перша вагітність, не зважаючи на те, що я завагітніла у 21 рік. Здавалося б, що вагітність повинна була протікати спокійно, але в мене було навпаки. І після народження першого сина я дуже довго не могла завагітніти вдруге, а ми з чоловіком хотіли що найменше чотирьох дітей, тому новина про те, що мені тяжко завагітніти дуже засмучувала. Але ми не здавалися, я пила дуже багато вітамінів та готувалася до другої вагітності та все ж вдалося нам народити другу нашу донечку.
А вже після другої вагітності мені лікарі сказали, що я не зможу зовсім мати дітей, тому що тяжко перенесла обидві вагітності. Мене це дуже засмутило, але я не здалася. Я почала проходити всілякі обстеження, лікування, пила дуже багато вітамінів та ліків. Але нічого не допомагало, мій організм настільки був слабий, що не зміг би витримати третю вагітність. І тут ми вже з чоловіком вирішили, що будемо звертатися за допомогою до лікарів та робити штучне запліднення. Через те, що я дуже хвилювалася вперше, коли робили штучне запліднення, то я не змогла народити, у мене стався викидень.
Але я настільки хотіла стати мамою втретє, що наважилася на друге штучне запліднення. На щастя, воно вдалося. Але одного з вечорів мені зателефонував мій лікар і повідомив шокуючу новину. Виявилося, що мені запліднили чужий ембріон. І запропонували два варіанти виходу з цієї ситуації. Перший — віддати дитину батькам після народження, а другий — перервати вагітність. Звісно, що ми з чоловіком вибрали перший варіант, хоча він нам давався дуже тяжко.
І ось настав день пологів і я народила здорового хлопчика. Мені було дуже тяжко прощатися з дитиною, адже всі 9 місяців я його носила під своїм сердечком, але все ж змогла віддати його біологічним батькам. Якщо ви думаєте, що після цього наша історія закінчилася, то ні. Я з моїм чоловіком вважаємо, що всі мрії повинні здійснюватися, тому ми вирішили, що у нас буде троє дітей. Ми домовилися з сурогатною мамою, яка виносить нам третю дитинку. І яке було щастя, коли ми дізналися, що у нас народиться не один, а двоє діточок. Ми були на сьомому небі.
Згодом народилися ще дві наших донечки та ми тепер вже мали четверо дітей, так, як ми хотіли. Ми з чоловіком їх ростили, а коли вже найменшим дівчаткам було по 10 років, я дізналася, що знову вагітна. Для мене це був шок, адже говорили, що я не можу мати дітей. І в 50 років я народила п’ятого нашого синочка.
Хочу сказати, що вся історія нашого життя доводить про те, що чудо є і якщо про щось ви мрієте, то це обов’язково збудеться.
