Оксана жалісно дивилася на Єгорку. Від учора він осиротів. Його батьки розбилися на машині. Є бабуся, але їй сімдесят п’ять років. Під опіку їй хлопчика не залишать. Сьогодні приходили з органів опіки забрати його. Але Ніна Григорівна і Оксана умовили залишити Єгорку бодай на тиждень. Хлопчику сім років. Тяжка втрата. А ще заберуть в дитячий будинок. Як дитина витримає стільки всього. Він ще зовсім маленький. Ніна Григорівна плакала, дивлячись на внука.
Оксана прийшла додому. Вони сусіди з бабусею Єгора. Тому дівчина намагається підтримати Ніну Григорівну. Чоловік уже прийшов із роботи. Зненацька в голові Оксани виникла ідея. Вона звернулася до чоловіка:
– Костя, ти не проти, щоб ми усиновили Єгорку. Його знаємо з пелюшок, росте на наших очах. Ми маємо дві дорослі доньки. Невже не виростимо малого?
Дружина заглядала чоловіку в очі. Вона напружено чекала його рішення. Невже відмовить? Продовжувала говорити, що хлопчик спокійний, розумний, тягарем для них не буде. І бабуся спокійна, що Єгорка поруч із нею. Нарешті чоловік мовив:
– Не проти, але як вони з документами. Це ж стільки тяганини, Як вони справляться?
– Все буде добре, я буду збирати документи. З радістю відповіла Оксана.
Увечері пішла до Ніни Григорівни, щоб повідомити новину. Бабуся рада, внук залишиться біля неї. Хоч одна гарна новина за цей тяжкий тиждень. З Єгорком розмовляла Ніна Григорівна. Вона розповіла, що тато і мама на небі спостерігають за ним, синочком своїм. У тьоті Оксани дві дочки. Вона мріяла про сина. Запитала бабуся в хлопчика, чи не хоче він бути синочком для сусідки? Вона зрадіє, коли ти погодишся, і мама з татом також раді за тебе будуть. Коли зайшла Оксана, Єгорка запитав, чи справді вона хоче його за сина. Так, так, мовила дівчина зі сльозами на очах. – Я дуже хочу бачити тебе своїм сином.
Минули роки. Єгорка виріс. Ніна Григорівна померла у віці вісімдесяти двох років. Вона пішла з життя спокійна. Бачила, як добре внуку в сім’ї Оксани. Чоловік Оксани завжди дякує своїй дружині, що тоді не розгубилася щодо Єгора. Наразі хлопець для них справжній син. Що вони робили б без нього. Костя чекає Єгора додому з навчання. Адже в них ще багато справ. Потрібно відремонтувати квартиру бабусі, а то все руки не доходять. Квартира дісталася Єгору, скоро він житиме в ній з нареченою.