В батьків часто виникають проблеми, коли дитину віддають до дитячого садочку. Ніколи не знаєш, як дитя відреагує та чи не буде сумувати, плакати, істерити. І, звісно ж, кожні батьки хвилюються, щоб їхню дитину ніхто не ображав.
Лев вперто не хотів йти до садочку. Вже майже тиждень він відпирається кожного ранку та влаштовує істерики. Як його вже не вмовляла мама, але нічого не діяло. Та й розпитувати не було сенсу, адже він весь час мовчав на запитання «Чому?», «Що сталось?», «Чи не ображають тебе в садочку?».
Тоді за справу взявся тато Лева, Олег. Він не міг спокійно дивитись на те, як син важко збирається до садочку та дуже хвилювався. Замість того, щоб чекати на звикання Лева до закладу, Олег взяв сина зранку та сам повів до дитячого садочку.
Прийшовши до роздягальні групи, Олег допоміг роздягнутись та перевзутись Леву. Там хлопчик зустрівся з дівчинкою, вони привітались, обійнялись та, взявшись за ручки, попрощались з батьками та побігли в групу. Олег звернув увагу, чия це дитина та вирішив підійти і привітатись з мамою тієї дівчинки.
Дівчинку, як виявилось, звуть Софійка і вони з Левом дуже добре дружать. Батьки трохи поговорили та Олег запитав, чи Софійка так само вередує, коли збирається в садочок. Жінка здивувалась та сказала:
– Ні, навпаки. Софійка охоче йде до садочку, завжди обирає собі одяг, який вдягне цього дня, щоб, як вона каже, бути гарною, бо ж Левчиком гратись будуть. Але я думаю, що знаю, чому ваш син не хоче йти в садочок.
– Справді? Я б був дуже вдячний, якби ви мені сказали свою здогадку. – Зацікавився чоловік.
– Я так розумію, що Лев вам не розповідає вдома, але Софійка казала, що вже декілька днів Лева ображає інший хлопчик. Звуть його Данило. Дуже нечемна дитина. Завжди б ’є інших дітей машинками, іграшками, ображає, штурхається і все в цьому дусі.
Олег задумався. Він подякував новій знайомій та пішов на роботу. Весь день чоловік хвилювався за сина. Невже він зараз свого сина без захисту і Лев знову отримає на горіхи від того хлопчака? Такі думки не покидали його, а тому, щоб впевнитись, що з сином все добре – вирішив, що забере його з садочку також.
– Ало? Сонечко, я сьогодні заберу Лева з садочку, ти можеш не хвилюватись і не поспішати з манікюру. Зроби ті нігті, які показувала, а не ті, що швидше робляться. І взагалі, наступного разу проси просто, коли потрібно сина забрати. Я ж, все таки, його батько.
Дружина Олега була дуже здивована, але і дуже вдячна, адже давно не робила нічого такого для себе. Не на половину, чи щось, що швидко, а те, що їй подобалось. Щось завжди всі в роботі, в хатніх справах, а про себе забулось.
І не дарма Олег вирішив забрати сина самостійно. Яна б певно вже вся тряслась та плакала, якби побачила на лобі Лева шишку, яка ще й посиніла. Олег пішов одразу розбиратись з виховательками, що це і чому його син після їхнього дитячого садочку плаче і з гулями ходить.
– Ох, розумієте, в нас є такий Данилко. Він не залишає в спокої всіх дітей. Ми вже намагались якось самостійно проводити виховну роботу, коли зрозуміли, що мама на сина ніяк не повпливає. Вона завжди каже, що такого не може бути і в неї золота дитина. Нічого не допомагає. Ми, звісно, намагаємось слідкувати за тим, щоб Данилко нікого не ображав, але, як бачите, не завжди можемо вконтролювати.
Тоді підбігла Софійка та сказала:
– Данило вже декілька днів Левчика б ’є! Я вам казала! А ви Данила лише трохи посварили і все! І він потім ще й мене вд арив.
– Оу, дуже дякую, Софійко, що розповіла. – Олег кинув злий погляд на виховательок. – Ти дуже чесна дитина, багатьом дорослим в тебе ще вчитись і вчитись.
Олег забрав Лева додому і поки вони прямували до квартири, чоловік розповідав сину, що потрібно постояти за себе та старатись захищатись, а якщо вже не встиг захиститись, то дати здачі. Бо так не годиться. Не можна, щоб Лева ображали. Зараз він не може постояти за себе в садочку, а що буде в школі?
По приходу, поки Яни ще не було, Олег вирішив зіграти з сином в гру, де Олег – це Данило, який намагається образити Левчика, а той вчиться захищатись та давати здачі. Левчик набрався впевненості та ще й повеселився з татком, який ще й на плечах потім покатав. Правда мама коли прийшла, то була почала сваритись з Олегом, бо ж що він поганого дитину вчить.
Але Олег пояснив ситуацію та вирішив, що треба трохи згладити сьогоднішній вечір, тому всі поїхали до сімейного ресторану на вечерю. Відпочили, перебули вихідні і от прийшов час Левчику знову йти до садочку.
Цього разу хлопчик не боявся йти в заклад, адже був впевнений в собі та більше не боявся.
Того дня Олег та Яна забирали сина разом з садочку. В той же час прийшла і мама Данилка. Вона зчинила гучний скандал, адже на лобі його золотого синочка був синець. Софійка розповіла і мамі Данилка і Яні з Олегом, що той знову почав ображати Лева та бив його важкою іграшкою по голові, бо хотів забрати в Левчика машинку, якою той грався. А Лев дав здачі, а не просто стояв і терпів.
– Як ваша дитина сміє бити мого любого Данилка?! – верещала жінка.
– А як ваш син може бити всіх дітей в групі, а вам на це байдуже? Невже ви настільки погана у вихованні дітей, що вам байдуже на витівки Данила? – вступила в розмову Яна. Вона була дуже зла. А в такі моменти її боялись всі, хоча вона ніколи не кричала та не била нікого.
Після цього Лев спокійно став ходити в садочок, де вони з Софійкою мирно гралися, а Данило більше не чіпав ні Лева, ні інших дітей.
Олег пішов одразу розбиратись з виховательками, що це і чому його син після їхнього дитячого садочку плаче і з гулями ходить.
