Одружилися Віктор і Олена після закінчення інституту. В той час вони, сповнені надій на краще майбутнє, будували плани стосовно спільного життя. Обов’язково будинок, і обов’язково багато дітей, не менше трьох. Тому коли влаштувалися на роботу, з самого початку почали відкладати кошти на мрію. Спочатку будинок. Великі світлі кімнати. Так планувала майбутню будівлю Олена. Віктор підтримував її.
Через п’ять років вони обживали тільки збудований дім. Але Олена не дуже радісна. Вже рік, як вони намагаються втілити в життя другу мрію, діток, але марно. Щоб мати надію надалі, Олена обстежилася. Їй відповіли, що все добре, будем сподіватися, що зовсім скоро наступить довгоочікувана вагітність. Але сподівання були марними. Олена умовила чоловіка обстежитися. Висновок, який поставили лікарі, невтішний. В нього не може бути дітей.
Така новина підкосила дух Віктора. Потроху зап ивав своє горе. Так тяглося до тих пір, поки його не звільнили з роботи. Але Віктора неначе підмінили. Він більше не біг додому, не зустрічав свою Оленку. Наразі тверезим його ніхто не бачив. Де і за що він п’є, Олена не відає. Знає, що в нього грошей немає, а він все одно приходить в нетверезому стані. Така поведінка набридла дружині. Наразі сварки кожен день, з побитим посудом і безладом по всьому будинку.
Одного разу, коли Олена помітила, що чоловік майже повзе додому, вона замкнула двері на подвір’я. Віктор кричав, просив упустити його. Інакше рознесе все навкруги. Дружина не реагувала, говорила що більше випитого не впустить. Нехай проспиться, потім ще подумає. Чоловік довго грюкав у двері, кричав, щоб впустила. Але Олена вирішила стояти до кінця. Переночує під дверима, можливо й одумається.
Ближче до ночі криків не чути. Жінка вирішила подивитися, можливо спить? Коли прикрила двері, Віктора там не знайшла. Вона ходила, шукала, куди подівся, але марно. До ранку також не з’явився. Олена пішла вулицею, питаючи, чи не бачив хто чоловіка. Всі тільки розводили руками. Так, сварку чули, а куди подівся, не відають. Тиждень пошуків нічого не дали. Олена вирішила звернутися в поліцію. Адже невідомо де знаходиться.
Розгадка виявилася несподівано. Одинока сусідка Варвара, яка кожен раз чула їхню сварку, в той вечір знаходилася на подвір’ї. Вона довго чекала, чим на цей раз закінчиться сварка. І коли Олена не впустила Віктора додому. Варвара дочекалася темноти, і майже на собі принесла чоловіка до себе додому. У нього був сильний токсикоз. Тиждень не випускала з будинку, приводила до тями. Коли Віктор проснувся, спочатку не зрозумів де він знаходиться. Потім Варвара все розповіла йому, що трапилося і як він опинився у неї вдома.Він ще кілька днів залишався в ліжку з слабкість організму, а коли піднявся на ноги то першим ділом пішов за квітами в магазин що б хоч як то отблагодараіть Варвару за доброту і головне за терпіння. Додому Віктор так більше і не повернувся, залишився жити з сусідкою Варварою. Але гарне відношення сусідки покорило його серце. Там і залишився.
