Олена з Максимом вже давно розлучились. Їхньому сину Олегу тоді ще було всього шість рочків.
Розлучення було важким для Олени і маленького Олега, але не для Максима, адже він йшов до коханки, через яку і вирішив покинути вже існуючу сім’ю. Спершу Олена злилась на ту жінку, бо ж вважала, що вона влізла в їхню сім’ю. Але потім зрозуміла – був би Максим хорошою людиною з принципами, і якби справді кохав Олену то б не пішов до коханки. Ну або ж все пояснив та став будувати нові відносини вже після розлучення.
Але Максим вирішив, що йому можна так вчинити з Оленою та Олегом. Так ще й не платив ні копійки аліментів, хоча клявся, що ніколи не покине їх та буде допомагати. Проте одразу ж забув про свою обіцянку.
Того разу в Олени виникало запитання, чи вистачить їй грошей, щоб зібрати сина в школу. До цього процесу вона готується завчасно, з початком літа. А тому виходило так, що або вона купує все одразу, поки ціни не підросли, або ж спершу купує форму для сина, а потім вже всю канцелярію і в кінці літа новий рюкзак.
Поговоривши з сином вони вирішили, що нехай так і буде. Олег все розуміє, адже через батька йому довелось дуже швидко подорослішати та відчути «весь смак» дорослих проблем з грошима.
Олена та Олег пішли в магазин, щоб обрати хлопчику форму та застали там «чарівну» картину: вередлива десятирічна дівчинка влаштувала своїй мамі істерику, адже така спідниця вже є в її подруги і вона хоче іншу.
Мама намагалась всяко її заспокоїти, а сама вже горіла обличчям від сорому. Ледве-ледве мати вивела дівчинку з магазину та повела в магазин іграшок, як дитина і стала вимагати. Але от спідницю так і не придбали.
– Мамо, – звернувся до Олени син, – я ніколи не буду такою дитиною. На це так соромно дивитися збоку, що аж мені ніяково стало, хоча це і не я робив.
А Олена була шокована, як її син розуміє все і бачить, що така поведінка є жахливою. Вона рада, що її син росте хорошою людиною і вона все робить правильно в його вихованні.
