Тетяні й на думку не спадало запрошувати Дмитра жити в неї. Зустрічатися це одне, а вести спільне господарство зовсім інше. У суботу вона чекала його на звичайну прогулянку. Та коли відчинила двері, аж застигла: перед нею стояв Дмитро з двома величезними чемоданами.
Тетяна сиділа у вітальні та гортала світлини на телефоні. Ось вони з Дмитром годують лебедів у парку, ось гуляють вечірнім Києвом, а ось їхня перша спільна вилазка за грибами. Півроку знайомства минули непомітно.
Познайомилися на сайті знайомств. Їй шістдесят два, йому шістдесят чотири. Обоє розлучені, діти давно самостійні.
Дмитро їй одразу сподобався: витончений, з гарним почуттям гумору, без зайвих вимог. Не шукав господині для хати чи няньки для онуків просто хотів теплого спілкування.
Бачилися двічі-тричі на тиждень. Ішли на виставу, відвідували вернисажі, кавярні, їздили на дачу до її подруги. Тетяну влаштовували такі відносини близькі, але без зобовязань.
Розкажи, як тобі живеться? запитав Дмитро одного разу.
Спокійно. Самостійно вже шість років, звикла.
Не самотньо?
Буває. Але є подруги, доньки навіджують. Тепер і ти.
Приємно чути.
Після розлучення Дмитро знімав однокімнатну квартиру в старому будинку. Скаржився, що господар вимагає завищену оренду, але робити ремонт не поспішає.
Що вдієш? зітхав він. Свого житла нема. Після розлучення все залишилося колишній дружині. Батьки їй ще давно квартиру купили, а мої вкладення в ремонт ніхто не врахує.
А нове житло не шукав?
З яких грошей?
Тетяна розуміла. Вона сама заробляла на свою трикімнатну в центрі Житомира все життя. Діти давно вилетіли з гнізда, тому місця було доволі.
Але запрошувати Дмитра до себе їй і на думку не спадало. Зустрічатися це одне, а прокидатися під одним дахом зовсім інше.
Тієї суботи вона чекала його на вечірню прогулянку. Та коли відчинила двері, аж похолола: перед нею стояв Дмитро з двома чемоданами.
Що сталося? скрикнула вона.
Зайду? Зараз поясню.
Вони пройшли у вітальню. Він поставив валізи у передпокої та сів на диван.
Господар вирішив продати квартиру. Каже, щоб звільнив за тиждень.
І що тепер?
А тепер мені нікуди йти. Шукати нову оренду коштів нема, да й варіантів готових теж.
Тетяна почала здогадуватися, до чого він веде.
Я подумав Нам із тобою вже півроку разом. Знайомі, подобаємось одне одному. Може, спробуємо жити під одним дахом?
Разом? перепитала вона.
Так. У тебе ж просторо. Я не на
