Олеся була молодою та дуже вродливою дівчиною Вона чекала свого нареченого з тривалого відрядження. Він мав повернутися через півроку. Олеся мріяла та уявляла, як нарешті зустріне на пероні з потягу свого коханого, якого так давно не бачила, а потім вони влаштують весілля. Проте сталось не так, як хотіла того Олеся.
Якось її запросив до місцевого кафе друг її нареченого. Вона завжди підозріло до того ставилась і навіть недолюблювала, бо був він якимсь неоднозначним та часто чіплявся до Олесі.
Проте відмовляти було нечемно, а тому дівчина погодилась випити кави разом з Левом. Все було відносно нормально. Олесю напружувало бути в компанії Лева і вона вже збиралась прощатись і йти, але раптом вона відчула, що їй зле стає. Ноги та руки ватними стали, а в голові сильно паморочилось. Єдине, що вона останнім побачила – це уважний погляд Лева та легка усмішка на його обличчі.
Юнак підняв дівчину на руки та кудись поніс. Олеся нічого не пам’ятала, а тому прокинувшись наступного ранку в ліжку з Левом впала в істерику. Вона побігла додому, виплакалась в подушку та потім, коли батьки намагались випитати, що ж таки сталось, повідомила їх, що їде до міста. Коли приїде, то вже конкретно скаже, що з нею та де вона. Левома у місті вона не знайшла. Він того ж дня кудись поїхав. А батьки само собою нічим крім підтримки, допомогти дочці більше не могли.
Пройшло дуже багато років. Зараз Олесі вже шістдесят п’ять років. Вона стара одинока пані. Першого сина, який народився, від Левома, вона так і не змогла полюбити. І це зрозуміло. Дитина ката… Тому син пішов від матері, коли тому виповнилося сімнадцять років. Він пішов вчитися. З тих пір вони не спілкувались, бо ж син прекрасно відчував, що мати не любить його.
Пізніше Олеся зустріла чоловіка, який справді покохав її. Вона знову народила сина, але цього разу віддавала йому всю свою нереалізовану материнську любов. Але вони з чоловіком перестарались та син виріс сильним егоїстом. І тут далеко не про здоровий егоїзм.
Тепер Олеся повністю сама. Чоловіка немає вже п’ять років. А все через одного хтивoгo дурня, що зламав життя Олени. Ох, якби ж вона могла повернутись в минуле і все змінити…
