“З обличчя воду не пити” – кажуть у народі, але я, як і всі мої друзі був шалено закоханий в нашу одногрупницю Ольгу. Одним своїм поглядом вона могла примусити моє серце битися частіше.
Сталося так, що вона була єдиною дівчиною в нашій групі та користувалася неабиякою популярністю серед хлопців. Дівчина це чудово розуміла та постійно користувалася своїм становищем. Хлопці дуже сперечалися через те хто сидітиме поряд з Ольгою.
Але коли вона обрала мене, увесь гнів моїх одногрупників був спрямований в мій бік. Я був гордий через те, що така красуня обрала мене та робив все для того, щоб Ольга була задоволена. Проте дівчина не робила того самого у відповідь.
Згодом я зрозумів, що краса її пуста. З Ольгою не було про що поговорити, якщо виникали якісь розбіжності, то я повинен був поступитися, бо дівчина не вміла налагоджувати стосунки та уявлення не мала як поводити себе під час конфліктних ситуацій. Вона була абсолютно впевнена в своїй правоті та ніщо інше її не цікавило.
Мої батьки та родичі не знали якою моя дівчина є насправді, вони в один голос говорили, що саме таку невістку хочуть мати.
Але Ольга створена для того, щоб нею милуватися та хизуватися перед друзями. Для стосунків вона не підходить, принаймні мені. Можливо, їй було б добре з якимось багатим підприємцем, для якого важливо повсякчас справляти позитивне враження на своє оточення.
Я не зміг довго зустрічатися з цією лялькою та невдовзі познайомився з Іванною. Дівчина теж була красивою, але не виставляла свою вроду напоказ. Ми могли годинами з нею розмовляти, вона була доброю та чуйною.
Коли я познайомив Іванну з батьками, то вони сказали, що Ольга була краща. Я не звернув увагу на їх слова. Та невдовзі мій батько святкував ювілей. Того вечора Іванна була найгарнішою з усіх присутніх, родичі були вражені її красою. Я теж був приємно здивований. Моя дівчина наче світилася зсередини. Ось що значить внутрішня краса в поєднанні з зовнішньою.
