Зараз я вже на пенсії, але працюю прибиральницею в супермаркеті. Не можу жити без роботи. Та й від роботи маю приємний бонус. Мені дали суттєву знижку на продукти харчування. А якщо попадається якийсь бракований товар, наприклад, консервна банка зім’ята чи пакет з цукром розірваний, то мені це все віддають безкоштовно. Тоді я все несу доньці та онуку.
Моя донька живе окремо, вийшла заміж та у неї народився чарівний синочок. З того часу як не стало мого чоловіка, я залишилася сама.
Онучок геть малесенький, йому лише шість місяців, але моя донька Наталя з чоловіком продовжують відриватися на повну та щовихідних Олексійко гостює в мене. Вони привозять хлопчика в п’ятницю ввечері, а забирають в понеділок зранку. Тоді приїжджає сама Наталя, бо зятю потрібно на роботу. Я даю їй гроші на таксі, щоб вони з онуком комфортно доїхали додому.
Я дуже люблю дітей та вмію за ними доглядати. Коли народилася Наталя, то я всю себе віддавала дитині. Донька зовсім не така як я та за будь–якої зручної нагоди привозить онука мені.
Колись у мене було більше сил та здоров’я, але зараз я не така жвава. Та й колишні хвороби дають про себе знати. Я вже стала постійною клієнткою аптеки та в поліклініці часта гостя. Моя сусідка дивується з мене:
– Тобі б вже час про себе подбати, а не малу дитину няньчити. У тебе вже не те здоров’я, що й раніше.
– Я не можу відмовити своїй дитині, вона й так з онуком постійно. Якби був живий мій чоловік, то нам було б легше, а так мушу все робити сама, адже я пообіцяла допомогти, – сумно відповідаю я.
– Але чому ти продовжуєш працювати? Ти ж й так втомлюєшся з дитиною, хай Наталя допомагає тобі грошима. Скільки б грошей вона витратила на няню, стільки хай тобі дає. Ти ж їй так допомагаєш. Та я не впевнена в тому чи знайшла б вона няню для такої маленької дитини, яка згодилася б ще й вночі доглядати дитину.
– Я тоді не зможу фінансово допомагати доньці. От вона від мене їде на таксі, потрібні гроші, хочеться Олексійку щось купити на подарунок. У мене лише одна донька та один онучок.
– А чоловік їй нащо? Хай він за все платить. А для онука ти й так багато робиш.
– Мені для них нічого не шкода, хочеться, щоб вони мали те, чого не мала я. Та й якщо я їм не допомагатиму, чи приїдуть вони до мене? Мені не хочеться бути самотньою на старості років.
Сусідка лише похитала головою. Де ж їй мене зрозуміти. От вона не допомагає своїм дітям, а лише просить у них допомоги, от вони до неї рідко приїжджають.
