**Щоденник. Записи про кохання, яке почалося з обману**
Рита запросила мене на весілля. Але я не хотіла йти без пари, сама, щоб не стати жартом для неї. Та Юля, моя найкраща подруга, не дала мені відступити.
“Ти ж знаєш, як вона любить виставляти людей на сміх! сказала я. Я не хочу бути її розвагою.”
“Не хвилюйся, відповіла Юля. Я вже все придумала. У нас є варіант: знайти тобі чоловіка. Хоча б на один вечір.”
Я лише засміялась. “Якого ще чоловіка? Ти знову щось видумала?”
“Є такі агенції, де можна взяти чоловіка на прокат! вигукнула вона. Чисто для вигляду. Я вже дзвонила, домовилась. Завтра о сьомій він чекатиме тебе біля кінотеатру.”
“Ти жартуєш?”
“Анітрохи! Він гарний, ввічливий, на хорошій машині. Точно не сором заведеш!”
Наступного дня я побачила його високого, з приємною усмішкою, з квітами в руках. “Добрий вечір, Олено. Мене звуть Олексій.”
Він був ідеальним так, як і обіцяла Юля. Ми поговорили, він розпитав про мене, щоб виглядати переконливо. А перед весіллям, коли він підїхав до мого підїзду, у мене перехопило дух костюм, машина, його погляд. Я вже почала вірити в цю гру.
На весіллі Рита скривилась, побачивши мене поруч із таким чоловіком. Ввесь вечір Олексій не відходив від мене, немов ми справді були разом. Потім ми втекли з банкету він показав мені місто в нічних вогнях.
“Скільки я тобі винна?” запитала я, коли він підвіз мене додому.
“Нічого. Твоя подруга вже все сплатила.”
Я розплакалася. Бо зрозуміла: закохалась у нього.
А потім був дзвінок у двері. Юля стояла на порозі з Олексієм.
“Сюрприз! засміялась вона. Це мій брат, з яким ти ніяк не хотіла знайомитись!”
Я здивовано дивилась на нього. “Ти не з агенції?”
“Ні. Просто Юля сказала, що ти ніколи не погодишся на побачення, якщо я просто запропоную.”
Тепер ми з Олексієм одружені вже десять років. І коли діти запитують, як ми познайомились, він сміється: “На весіллі у маминої подруги.”
**Життєвий урок:** Іноді доля йде на хитрість, щоб звести двох людей. Навіть якщо це починається з обману головне, що закінчується щастям.
