По сусідству зі мною живе одинокий сорокалітній Орест. Він — приклад того, як мама своїми порадами може зіпсувати хлопцеві особисте життя. Звісно, не всі мами такі, деякі відчувають, де межа й не переступлять її. А от покійна мама Ореста, яка була моєю близькою подругою, мала до чортиків поганий характер у цьому питанні. Любила вона контролювати синове життя, аж поки не вм ерла. Орест зростав на моїх очах, я його знаю з пелюшок. І Таня любила мені душу вилити про все, що стосувалося її єдиного синочка.
Коли хлопцеві було 25 років, він мав дівчину. По тому, що розповідала Таня, все там було дуже серйозно. Молоді зустрічалися й навіть якийсь час жили разом. Але Таня постійно наполягала, щоб Орест привів дівчину до неї познайомитися. І, коли це сталося, дівчина буквально втікала з тої квартири. З’ясувалося, що в день знайомства зі своєю потенційною невісткою Таня влаштувала їй ледь не кулінарний екзамен. Бо її Орест ще той привереда у їжі. А потім на додачу ще дізналася, що невістка без приданого й з досить бідної багатодітної сім’ї. Не посоромилася в очі сказати, що це все її не влаштовує, мовляв, її синові потрібна вміла, турботлива й з багатої, знатної родини жінка. Ніби вони самі якимись аристократами були! Наталя втекла в сльозах і того ж дня порвала всі стосунки з Орестом.
А дурепа Таня розповідала мені це, вихваляючись, ніби щось добре зробила. Синові життя спаскудила! Бо через три роки молоді випадково зустрілися на вулиці. Наталя з чоловіком і сином гуляли в парку. Дівчина з віком ніби тільки гарнішала, а материнство додало їй якогось особливого шарму. Вже завдяки фейсбуку Орест дізнався, що чоловік Наталі крутий адвокат у цьому місці, а сама жінка відкрила свій магазин косметики. Живуть вони щасливо й у достатку.
А він що? А він маму послухав, що Наталя голубці варить не так, як за її фірмовим рецептом і походить не зі знатної сім’ї! От Таня зробила пакості й пішла з цього світу. Може, якби не розлучила їх, встигла ще сина побачити на весіллі та внуків побавити, яких так хотіла.
Орест залишився жити сам у великій квартирі. Так і пасувало йому якусь дівчину знайти, тихо розписатися й жити. І він ніби й знайшов. Але Люда була розведена й з дитиною. Розписуватися не спішили, але жити стали разом. І ніби все було добре, але хлопцеві не давало спокою, що він змушений чужу дитину виховувати. А ще, підозрював, що Люда з ним лише заради квартири. Бо її з донькою чоловік вигнав й вона на вулиці опинилася. А тут Орест їй зустрівся й подав руку допомоги. От вона й прив’язалася до нього. Він сам мені цю свою теорію розповів. А я ще подумала, що він став думати, підозрювати й осуджувати всіх, як його мама. З Людою теж розійшлися, ще й зі скандалом.
Нещодавно знову розійшовся з жінкою, бо вона не підходила під усі його вимоги, які колись мама придумала. Я дивилася на нього й розуміла, що не буде він щасливий у житті, як продовжить так перебирати. Йому вже 40 років на носі, а він живе тим, що зранку до вечора на роботі, а на вихідних навіть з квартири не виходить. Друзів у нього мало, часто й поговорити нема з ким.
Я впевнена, що не такого життя для нього хотіла Таня, не таким вона собі уявляла сина у 40 років. Якби Таня свого часу не влізла в його життя, може зараз він би був щасливим батьком, чоловіком. Але я бачу, як Орест вже звик до самотності, зневірився й готовий так прожити до смерті. А я хвилююся за нього, бо він мені як рідний син! Ніби кажуть, що ніколи не пізно шукати свою другу половинку. Як думаєте, чи зможе він ще знайти своє справжнє щастя? Може, його з кимось звести, підштовхнути, так би мовити?
