Так вийшло, що все своє життя я прожив удвох з татом. Матусі не стало ще коли я був молодий, а за все життя мені так і не вдалося зустріти свою другу половинку. Тому ми з татом живемо разом вже протягом багатьох років.
Ми один для одного є опорою, підтримкою та взаємоповагою. Ось нещодавно у мене був день народження, ювілей 60 років. І відзначали ми його з татом удвох. Я не знаю, як так вийшло в нашому житті, але ми не маємо ні родичів, ні друзів.
Ви зараз не думайте, я зовсім не жаліюся на своє життя, ні. Навпаки, мене все влаштовує. Ми з моїм татом живемо душа в душу і полюбляємо проводити час разом. Ми зовсім не набридаємо один одному, а навпаки. Татові моєму вже 83 роки. Але на свої роки він виглядає дуже молодим. Та й знаходиться в гарній фізичній формі. Частенько він виходить на вулицю прогулятися зі своїми знайомими з нашого дому.
А я, хоч і вийшов на пенсію, всеодно працюю, адже нам з татом не вистачає наших маленьких пенсій, щоб прожити. Також частенько ми запрошуємо до нас у гості наших сусідів й влаштовуємо приємні вечори. Вони нам розповідають про своїх родичів та новини, які відбуваються у світі. Нам дуже цікаво слухати наших сусідів і радіти за їхні родини та життя.
Я розумію, що життя іде, і рано чи пізно, мені всеодно прийдеться доживати свій вік в самоті. Але я сподіваюся, що ми ще з татом проживемо так дуже багато років. І мені дуже хочеться, щоб таке наше з ним життя продовжувалася якомога найдовше.
