Олеся одружилася з Ігорем, коли була ще зовсім дівчиськом. Ось, після весілля одразу ж завагітніла і народила донечку.
Ігор же дуже хотів синів, а про доньку і чути не хотів. То ж прийняв рішення одразу за обох. За себе і за дружину свою – Олесю. Мовляв, він гарно заробляє, то ж молодій дружині нема про що хвилюватися, тому вона буде народжувати йому дітей до того часу, доки не подарує чоловіку омріяного сина.
Так вони і жили. Кожного року, цю сімейку зустрічали в пологовому, і вже звикли до них, наче до своїх рідненьких.
За останні шість років, Олеся народила чотирьох доньок. От такої, і жодного сина. Однак Ігор не опускав руки і чекав на свого омріяного і такого бажаного синочка.
Коли напередодні Великодня пара дізналася, що знову в очікуванні, а ще пізніше лікар підтвердив стать дитини – чергової дівчинки, – Ігор став сумніший і темніший за найгіршу осінню погоду.
За день до Різдва, Олеся відчула, що її сильно тягне низ живота і попросила чоловіка відвезти її до пологового. Там її залишили для нагляду лікарів. Чоловік же відправився додому.
Хоча що йому, як це знову донька. Вранці на Різдво зателефонувала Олеся і повідомила, що народжує. Чоловік одразу ж приїхав. Традиція у них така, разом на пологи ходити.
Бачили б ви здивування і батьків, і лікарів, коли після народженої донечки, через п’ятнадцять хвилин у Олесі почалися нові потуги і вона народила… о, ні – Хлопчика!
Ігор не стримував сліз, як і всі присутні на той момент у пологовому боксі.
Нарешті, він став батьком сина! Сина, якого жоден лікар на УЗД не помітив, сина який став справжнім подарунок на Різдво!
Олеся лиш щасливо посміхалася. Тепер вони з Ігорем батьки п’ятьох дочок та сина.
Можливо на цьому її чоловік зупиниться і дасть змогу перепочити бідолашній породіллі, – думали лікарі і медсестри.
