Ми з Христею були знайомі ще з самого дитинства. Бувши маленькими часто мріяли про те, як прекрасні принци заберуть нас у своє королівство та всі жителі прийдуть на весілля. Ми швидко подорослішали, пішли на навчання. Часу на мрії більше не було, розпочалося доросле життя. Після інституту наші шляхи розійшлися. Інколи ми зустрічалися, але ці зустрічі були дуже рідкісними.
Нещодавно давня подруга зателефонувала мені та запропонувала зустрітися. У кафе Христя прийшла сама не своя. На ній лиця не було. Вся заплакана та дуже засмучена вона розповіла мені, що відбувається в її житті останні декілька тижнів.
Виявляється усе почалося на річницю її стосунків з Ігорем. Хлопець повів кохану у дорогий ресторан, подарував величезний букет квітів та завершив романтичний вечір пропозицією руки та серця. Христя погодилася.
Після цього почалася активна підготовка до весілля. Здавалося, щоб могло піти не так? Але тут «на сцені» з’являється свекруха, яка більше та краще знає, як має проходити справжнє весілля. Спочатку вона почала самостійно обирати, де провести свято. При цьому обирала вона не за розташуванням ресторану чи меню, а щоб подешевше. Далі ця жіночка вирішила, що весілля може обійтися без ведучого, а фотографії можна і на звичайний телефон зробити. «Навіщо вам наймати того фотографа? Це ж скільки грошей викинути й на що! Попросіть когось із гостей, нехай вас сфотографують»
Усі запрошені гості спершу затверджувалися мамою Ігоря. Якщо вона когось не знала чи можливо ці люди їй не подобалися, вона викреслювала їх зі списку запрошених. Христя хоч і сердилася та нервувала, але свекрусі нічого про те не говорила. Вона дівчина спокійна та дуже сором’язлива, ще не навчилася зубки показувати. Ігор же взагалі не вбачав у цьому проблеми та вважав, що допомога мами зайвою не буде.
Останньою краплею стала заява свекрухи про те, що весілля має оплачувати наречена. Вона попередила невістку, щоб та взяла кредит або попросила у своїх батьків, бо вони ні копійки не виділять на це дійство. Пояснила свою позицію дуже просто: «Весілля завжди хочуть тільки наречені. Побути у весільній сукні, зробити гарні фото, а чоловікам це все ні до чого. Тож ти, Христинко, якщо вже дуже хочеш собі свята сама за нього і плати.
Після цього подруга попросила свекруху дати їм спокій та не з’являтися у їхньому житті. Весілля поки на паузі.
