У холодний осінній день Вікторія чекала маршрутку на зупинці. У той день вона планувала потрапити на другу пару. Думала, що погода має покращати й стане тепліше, тому одягнула коротеньку нову сукню та шкіряний піджак. Вона нестямилася, як уже запізнювалася на заняття. Тому не дочекавшись автобуса, почала зупиняти машини. Залишалося двадцять хвилин до заняття, а транспорту так і не було. Навіть маршрутка не йшла по графіку, саме в той день затримувалася.
Замерзнувши й перехвилювавшись, дівчина викликала таксі, але жодна служба не погоджувалася їхати в таку даль. Але доля виявилася прихильною. Раптом біля дівчини зупинився молодий хлопчина, який розвозив товари по магазинах.
- Красуне, куди їдемо? Сідай швидше, бо дощ намічається!
Недовго думаючи, я погодилася, сильно поспішаючи. Холод і переживання не зупиняли її сісти, а ще й такий красунчик за кермом. З виду хлопець був неодружений, так Віка подумала, глянувши на руку водія. Здається, він був старшим всього на кілька років. Тому дівчина спокійно їхала, розмовляючи.
Він ще раз запитав про напрямок руху, скільки років, де навчаюся і т.д. Це виглядало як залицяння. Він з радістю на обличчі запропонував мене довезти до університету, переконуючи що йому по дорозі. Потім став знову жартувати й фліртувати. Це була лише мить, поки вони їхали. Далі хлопчина попросив номер телефону, щоб зустрітися вдруге.
Дівчина була на сьомому небі від щастя. Вмить забула про холод, тішилася, що встигла на заняття. А ще більше тішилася, що сподобалася тому хлопчині. Наступного дня він зустрів її після навчання, попередньо домовившись. Поїхали на набережну, гуляли, сміялися, спілкувалися. Пили гаряче какао та смакували Львівськими круасанами. Вони провели разом весь день, вечір і пора була повертатися додому. Хоча ніхто з них того не хотів. Запропонував дівчині продовжити вечір за чашкою кави на терасі його будинку. Дівчина була занадто довірливою, та й хлопець надто подобався. Тому погодилася, довго не розмірковуючи.
На терасі було світло й просторо, грала ніжна музика. Молоді люди пили вино й насолоджувалися музикою. Разом час минав непомітно. То було кохання з першого погляду. Вони почали зустрічатися, проводити разом дні й ночі, вихідні й будні. Були щасливою й закоханою парою. Здавалося, що може бути кращим. Непомітно пройшли студентські роки, Вікторія влаштувалася на роботу. Рідшими стали зустрічі закоханих.
До того ж восени із-за кордону мав повернутися батько коханого хлопця. Влаштували вечерю-знайомство, довго сиділи й балакали. Віка зрозуміла, що Максим як дві краплі води схожий на свого батька. Але виглядав значно старшим і мужнішим… Дівчина дуже сподобалася батькові Максима, та це було взаємно.
За кілька дні сталося зовсім неочікуване. На той час Вікторія з Максимом жили в його домі. Вона повернулася з роботи раніше нього. Вдома був батько. Він запропонував дівчині чаю. За чаєм говорили. І не дивлячись на різницю у віці, не очікувано їх заполонила пристрасть… То був початок і кінець.
Віка зрозуміла, що справжнє кохання вона зустріла лише зараз. Та й батько сам від себе не очікував такого повороту. Вони не розуміли, як далі вчинити. Але вирішили розповісти все Максиму, не відтягуючи надовго. Макс не зрозумів вчинку людей, адже довіряв понад усе коханій та батьку. Розчарувавшись, поїхав до іншого міста й не повертався кілька років.
за цей час родина збільшилася. У Вікторії народилася донечка, сестра Максима. Його запросили на хрещення сестрички. На той час він уже зумів пробачити усім і щиро радів, що має сестру.
От так іноді буває, коли наречена стає тобі мачухою. А ви зустрічали таке в житті?
