От тобі й маєш. Я тут бігаю навкруги онуків, готую їжу, прибираю, перу. Вони сприймають як належне. А дідусь пострибав із ними, розповів смішинки, і він найкращий, бабуся не потрібна.

У Володимира з Оксаною двоє дітей. Оксана вийшла із декретної відпустки. А так, як менша Віка хвороблива дівчинка, то з нею по черзі сидять бабусі. Старшенький Дмитро ходить в дитячий садок. Оксана нарешті може спілкуватися з подругами, і на роботі весь час, не те, що вдома. Зовсім від людей відвикла.

Онуками більше опікувалася мама Оксани, Марія Іванівна. Вона жила недалеко від дітей, тому прийде за десять хвилин. Анна Петрівна, мама Володимира, живе на іншому кінці міста. Тому з дітьми буває, коли у Марії Іванівни невідкладні справи. Ось уже цілий тиждень Дмитрик не ходить до дитячого садочку. Хворіє, простуда в нього. В цей час захворіла і Марія Іванівна. Анна Петрівна, коли їй зателефонували й сказали, щоб їхала на допомогу, тому що всі хворіють, відмовилася. Сказала, що не хоче також захворіти.

Робити нічого, прийшлося долучити до виховання дітей дідуся Івана Петровича. Увесь день він із дітьми грався, водив на прогулянку, розповідав казки. Наступного дня знову дідусь із дітлахами. Гуляв він із ними, поки Марії Іванівні стало краще, і вона змогла прийти. Та Віка і Дмитрик виглядають дідуся. Наразі бабуся їм не цікава. Чекають дідуся. Марія Іванівна сплескує руками, оце так. Три дні хворіла, а онуки й не дивляться в її сторону.

Солодощів принесла, а вони на дідуся чекають. Адже дідусь грається з ними, розповідає всілякі цікаві історії. А бабуся наготує їсти, і сидить перед телевізором. Нецікаво. Марія Іванівна навіть доньці й зятю жалілася:
– От тобі й маєш. Я тут бігаю навкруги онуків, готую їжу, прибираю, перу. Вони сприймають як належне. А дідусь пострибав із ними, розповів смішинки, і він найкращий, бабуся не потрібна. Як так?
– Мамо, не переймайся, це ж діти, до того маленькі, не розуміють.
– Все вони розуміють. Я не ображаюся, просто роблю висновки.

Відтоді дідуся чекають завжди. Коли вони з бабусею приходять у вихідний день, радість онукам. А дорослим відпочинок. Тому, що сидять розмовляють, а дідусь грається з дітьми, бігають по подвір’ю. Ось так Марії Іванівні подобається. І з дітьми розмовляла, і не втомилася. От тільки Іван Петрович іде додому, насилу ноги переставляє. Заганяли його онуки.

Оцініть статтю
Дюшес
От тобі й маєш. Я тут бігаю навкруги онуків, готую їжу, прибираю, перу. Вони сприймають як належне. А дідусь пострибав із ними, розповів смішинки, і він найкращий, бабуся не потрібна.
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.