Роман був спокійним за вдачею. Після школи вступив до університету й по суті одразу одружився з Надею. Але життя їхнє не склалося. Пожили вони разом півтора року і розбіглися в різні сторони.
На факультеті в основному навчалися хлопці. І Роману тут не везло з дівчатами. Не вмів на вулиці знайомитися. Його одногрупники майже всі мали подружок, а він залишався сам, бо вже раз попікся, то тепер дув і на холодне.
Так і ВНЗ закінчив, а дівчини не зустрів. Одного разу його колега запросив на власне день народження. Там Роман познайомився з Мартою. Вона була весела, говірка, з бісиками в очах та грайливою усмішкою. Одне слово, сподобалася Роману. Домовилися про рантку, яка мала відбутися через три дні.
Хлопець чекав на цю зустріч. Навіть прийшов заздалегідь. Ну дуже вже хотів подружитися з дівчиною. Вона була саме в його смаку – така, що будь-кого заведе.
Роман тупцяв на місці, чекаючи, коли ж появиться Марта і звідкіль її чекати. Так минуло п’ять хвилин від призначеного часу, а дівчина не появлялася. Потім – десять. За ними – пів години. Дівчина все-таки не прийшла.
Хлопець почав нервувати. Набрав її номер, але відповіді не було. Через кілька хвилин набрав знову – мовчання. Він розвернувся і розлючений побрів вулицями додому. Настрою – нуль.
Коли прийшов додому і увімкнув комп’ютер, то побачив повідомлення від Марти:
«Я приходила на зустріч і бачила тебе – сиділа через одну лавку до тебе спиною. Мені прикро, що ти так з неповагою поставився до мене – прийшов у брудних черевиках і затертому і зім’ятому піджаку. Мені соромно було до тебе підходити. Куди ж з таким я могла піти? Нікуди. Бо я себе люблю і поважаю і хочу мати стосунки з людиною, яка також вміє себе любити. Хто любить себе, той зможе з любов’ю ставитися до інших. Хай щастить тобі».
Краще б Романа хтось боляче вдарив, ніж би він прочитав повідомлення такого змісту. Повідомлення такого змісту ранило Романа куди сильніше, ніш сильний фізичний удар. Він аж ніяк не очікував такого повороту. Це ж треба на рівному місці отримати такого облизня. Значить треба щось змінювати в собі, щоб отримати бажане – спілкування з дівчиною.
Справді, Роман зовсім не приділяв уваги своїй зовнішності, а вона таки важлива. Уміти гроші заробляти – це ще не успіх. Треба навчитися ними вдало розпоряджатися!
