Пані Софія – добра і чуйна людина. Працює старшим бухгалтером. Усі її на роботі поважають і цінують. Виховала сина. Він одружився кілька років тому. Зараз виховує п’ятирічну дочку.
Якось прийшла вона на роботу заплакана. Всі її заспокоюють, запитують про те, що сталося. І ось що з’ясувалося. Син вже одружений більш як п’ять років. Невістка – хороша, любила її, називала мамою. Свекруха намагалася допомогти з будь-якого приводу, порадити. Називала дочкою. Все у них було добре.
Після народження пані Софія допомагала невістці, гуляла з онукою. Як і кожна свекруха відпускала дітей до друзів або кафе. Молодим потрібні розваги.
Через три роки син узяв іпотеку. Мати перебралася в однушку, а дітям віддала свою трикімнатну. Їй вистачить, а молодь потребує простору.
Саме в цей час синові запропонували поїхати на заробітки за кордон. Він погодився. Вирішили, що невістка з внучкою поживе трохи в неї. Так буде веселіше. Невістка вже вийшла на роботу. Свекруха допомагала з дитиною.
Одного разу пані Софія пішла до подруги в гості. Але їй несподівано стало погано, тому повернулася додому швидше, ніж планувала. Краще б вона цього не бачила. Вдома на неї чекав сюрприз – її невістка розважалася з іншим мужчиною. Це був великий удар для Софії. Вона не могла цього стерпіти. Це була зрада також і її. Тому свекруха з криком вигнала невістку з власного дому.
Невістка намагалася щось пояснити свекрусі. Але вона не хотіла її ні чути, ні бачити. Того ж дня зателефонувала синові і про все розповіла. Наполягала на розлученні з відсудженням дитини.
Софія не могла второпати, що це таке. Їй у голові не вкладалося, що шось подібне може бути. Що та молодь лиш не придумає, бідкалася сама до себе пані Софія.
Невістка перебралася у власну хату. З того часу між ними наче чорна кішка пробігла. У Софії серце закрилося до невістки. Вони не ходять більше один до одного в гості. А син задоволений заробітками. Каже, що ще трохи треба, щоб цілком виплатити іпотеку, тому за кілька місяців знову поїде.
