Надійка змалечку відчувала, що їй приділяють менше уваги, ніж молодшій сестричці. В Ані було все – увага, любов, нові іграшки, а в неї – лиш одні обов’язки. Прибрати кімнату, пропилососити, вазони полити, речі поскладати, сестричку з вулиці привести, черевики її і свої помити… А коли трохи підросла, то обов’язків стало ще більше – подвір’я підмести, яблука зібрати, листя загребти, козу припильнувати, щоб в город не зайшла й таке інше.
З кожним днем цієї роботи ставало щоразу більше. Вона втомлювалася і на дитячі ігри, тим паче на уроки в Надійки часом вже не було сили.
Мама не дуже переймалася її проблемами. І одежу їй купували лиш тоді, коли стара вже була непридатна для одягання. Але зарадити дитина сама нічого не могла.
Часом і на горіхи їй перепадало, коли щось не встигала або зробила не так. Звісно, таке ставлення дівчину травмувало. Вона щораз більше заглиблювалася в себе. Подружок у дівчинки також не було. Надійці батьки просто вселили в голову, що подружки до нічого доброго не приводять. Вона не мала часу для читання книжки чи перегляду цікавого фільму. Жила як служниця.
Тоді як Аня користувалася всім, чого лиш забажала. Тому Надійка почувала себе в цій родині зайвою. Її юна душа прагнула любові, якої вона не мала серед близьких їй людей.
Якось, прибираючи в шафі, під руки потрапила папка, з якої посипалися папери. В одному з них дівчинка встигла прочитати, що батько її усиновив. Лиш мама була рідною. Для неї відкрилася таємниця сімейних стосунків.
Дівчина цього ж дня вирішила поїхати на село до бабусі і про все дізнатися від неї. Так і зробила.
-Бабцю, я знаю, що для тата я не рідна. Розкажи мені деталі мого життя…
Бабуся важко зітхнула, схвильовано неслухняними пальцями перебирала поділ спідниці і розповідала внучці гірку правду.
-Не сердися на свою маму, дитино. Вона пережила багато неприємностей в цьому житті. У 18 років її згвалтував один чоловік. Для неї це було великим ударом. Так народилася ти. У цей період вона ледь не покінчила життя самогубством. Усю вагітність проплакала. Потім народилася ти. Мама залишила тебе в мене, а сама поїхала в місто працювати. Там познайомилася з майбутнім чоловіком. Вийшла заміж. Згодом цей чоловік удочерив тебе. Можливо, ти матері постійно нагадуєш її гвалтівника, тому вона тебе не любить. Ти подібна на нього. Якщо хочеш, можеш залишитися в мене. Я любитиму тебе.
Надійка зраділа такій пропозиції. Тут їй буде значно краще. І вона залишилася в бабусі, якій також стало з внучкою веселіше.
