Перед розлученням доглядала дитину сама, але згодом знайшла няню матір колишнього чоловіка.
Спочатку Олеся самостійно піклувалася сином, але з часом почала шукати допомоги. Знайшла її у своєї колишньої свекрухи. Запитала, чи не знає вона когось, хто міг би посидіти з хлопчиком, але та запропонувала свої послуги звісно, не безкоштовно. Зарплата у Олесі невелика, і кожна гривня на вазі.
На роботі в нас є дівчина, якій нелегко. Вона не дбає про себе, не ходить до косметолога. Завжди цікаво, куди діваються її гроші. Працює, живе з батьками, немає кредитів за житло, а за дитиною доглядає колишня свекруха до того ж, отримує аліменти.
Але ж виходить, що Олеся має платити батькам за кімнату та ще свекрусі за догляд за сином. Як так можна?
Півроку тому, коли Олеся прийшла до нас на роботу, ми з нею зблизились. Виявилось, що у нас багато спільного: схожі інтереси, діти одного віку.
Вона одразу розповіла, що розлучилася з чоловіком і переїхала до батьків. Вони успішні люди, за пятдесят, обіймають хороші посади. Побудували будинок за містом, кожні канікули проводять за кордоном. Після повернення доньки виділили їй окрему кімнату.
Я спершу подумала може, вона живе там безкоштовно? Але ж ні, з перших днів із неї беруть гроші. Олеся радий, що живе з рідними, а не з чужими людьми це краще для дитини.
Їй виділили окрему полицю в холодильнику, вона не користується батьківським майном, лише інколи пригощає сина фруктами.
Я не розумію, як можна так ставитися до власної дитини Адже після розлучення у Олесі не було нічого, і перші місяці вона залишалася заборгованою перед батьками.
Раніше вона сама доглядала за сином, але потім почала шукати няню. Знайшла свою колишню свекруху. Спочатку запитала, чи нема у неї знайомих, але та сама запропонувала послуги за гроші. Олеся погодилась: свекруха знає онука, розуміє, що йому подобається, а що ні, що можна, а від чого варто стримувати. Вона відповідальна. Тож тепер, коли потрібно, дитиною піклується вона.
Все, здавалося б, непогано Але Олесі бракує грошей, ледве вистачає на життя, а про розкоші й мови не йде.
Я не можу зрозуміти, як батьки можуть так ставитись до власної дитини
